Герасим Калитка - головний герой трагікомедії Сто тисяч.
Він заможній
селянин, мав двісті десятин землі та 5000 карбованців.Герасим -
працьовитий,любив землю,підприємливий,але водночас
жадібний,заздрісний,лицемірний,хитрий.
Герасим Калитка- чоловік років
50, середньго зросту кремезної статури.Волосся з сивиною, невеличка
борідка.Одягнений у сорочку та штани з грубого полотна.Мав дружину та
сина.
Савка-кум Герасима Калитки,селянин років 50-60,середнього зросту середньої статури.Сиве волосся, вуса.Одягнений у сорочку та штани з грубого полотна.
Він добрий, боягузливий та водночас сміливий простий працьовитий, ніколи не заздрив
Ніколи не вірив Андрійко в існування Золотої рибки, поки сам її не впіймав. Коли на гачку зблиснув проти сонця малесенький карасик, Андрійко навіть розсердився, і чого б то такій дрібноті за гачок хапатися. Але тільки карасик опинився у Андрійковій руці, як заговорив:
- Відпусти мене, хлопчику, в річку, а я виконаю твоє бажання.
Оторопів Андрійко з подиву, проте відразу запитав:
- А чого це тільки одне бажання? Рибки в усіх казках виконують аж по три.
- А я ще зовсім маленький, – зажурено мовив карасик, – і не вмію так багато.
Андрійко розсміявся:
- З маленького виросте великий.
Набрав Андрійко у бляшанку води і поніс рибину додому в акваріум.
Доглядав хлопчик за карасиком довго, більше року, бо мав багато бажань: відмінником стати не відмовився б, про скутера мріяв і в Африці побувати хотілось і на Північному полюсі. Але карасик не ріс і весь час був дуже сумним, а згодом просився у рідний ставочок і зовсім говорити перестав.
Андрійко і сердився, і благав, але нічого не допомагало. Вирішив нарешті хлопчик віддати карасика котові Рудику. Рудик ласо поглянув на рибку і вже хотів зїсти, але Золотий карасик замуркотів і замявкав по котячому. Рудик аж присів з подиву, та все зрозумів і у відповідь теж щось м’якнув, делікатно взяв карасика зубками, відніс у ставочок. А повернувся звідти вже не рудик, а лев Рудь Рудович. Мрії збуваються, але не для всіх і не усі.
Очі,брови,рот,ніс,лоб,підборіддя
Напевно кожен з нас задається питанням:хто ж така сильна людина?
Я вважаю, що сильна-це людина, яка вміє гордо переживати усі життєві труднощі. Вона завжди допоможе, порадить та підтримає. Сильна вона не фізично, а морально. Я думаю, що це набагато важливіше, адже на стежині нашого життя будуть зустрічатися не тільки добрі та хороші люди, але й злі та корисливі. Слабка людина піддасться образам, знущанням, а ось сильна зуміє захистити себе, відстояти свою думку.
Отож, кожен з нас повинен намагатися бути відважною, сильною духом людиною. Це пригодиться завжди.
Шлях в життя дає, мов мати.
Кличе мудрості пізнати.
От урок останній. Квіти.
Линуть діти в світ радіти.
А у неї — інші діти!
