У наш час головний двигун всього соціуму - це гроші. Напевно, на всьому білому світі немає людини, який би не знав, що це таке. Коли ми чуємо слово «гроші», машинально в уяві з'являються папери з різними цифрами і символами. Ці «папери» дають нам можливість жити, харчуватися і одягатися. На превеликий жаль, для більшості людей, гроші стали сенсом їх життя.
Як відомо, гроші з'являються тоді, коли людина починає працювати. Ми ходимо в школу і вчитися там для того, щоб стати фахівцем і забезпечувати себе і свою улюблену сім'ю. З самого раннього дитинства, я вислуховую те , як легко жити людям, у яких багато грошей. Я розумію, що коли закінчу школу та інститут, мені потрібно буде щодня ходити на роботу. У фільмах показують замки багатих людей, їх шикарні машини і їх розкішне життя. Погоджуся, що мені б теж дуже хотілося жити також. І тоді я замислююся про те, яку роль зайняли гроші в моєму житті.
Враховуючи, що я живу в великій родині, а мої батьки прості вчителі, у нашій родині постійний дефіцит грошей. Від батьків я буквально постійно слухаю те, що немає грошей, як все погано і як чудово та здорово живеться тим, у кого є гроші. Всі навколо тільки і говорять про гроші.
Часто, перед сном, я уявляю, як я раптом знаходжу величезний мішок грошей. Звичайно, я б їх витратив на моїх рідних людей. Купив би їм все те, про що вони так все життя мріяли. І може бути тоді б вони стали помічати ще щось навколо себе, крім фінансів. Адже в світі так багато прекрасного, а люди живуть тільки розмовами про гроші.
Я завжди говорив, і буду продовжувати говорити, що щастя – це не гроші, а рідні і кохані люди поруч. Але для кого-то саме вони - єдиний шлях до щастя. Мова йде про хворих дітей, яким терміново потрібно зробити операцію, яка врятує їх крихітну життя. І тоді, між життям і смертю, цієї маленької людини розділяє тільки величезна сума грошей. Мені здається, що для цієї сім'ї найголовніше щастя в цю мить – це гроші! Тільки вони можуть врятувати їх дитини. Виникає риторичне запитання, чому в цих батьків немає їх, хоча гроші їм так потрібні? І чому в інших людей їх настільки багато, що він ними просто постійно кидаються? На це питання навряд чи мені хтось дасть переконливу відповідь.
Особисто я б хотів знайти золоту середину по відношенню до грошей.Мені б не хотілося переходити тонку грань між спроможністю і жадібністю, одурманенностью грошима.
<span>І. П. Котляревський є основоположником нової
української літератури. Новаторство Котляр
виявилося перш за все у нац. забарвленні етнографічного матеріалу у поемі
"Енеїда". Котляр вдалося не просто
відтворити життя українців того часу, а й передати дух народу завдяки
використанню живої мови, а саме київсько-полтавського діалекту. Поема
"Енеїда" — травестійно-бурлескна. Травестійними називаються твори, у
яких на основі відомого сюжету письменники створюють власні образи.
Котляревський, пишучи про пригоди троянців, відтворює характери, побут, звичаї
українців з великою детальністю. Автор
доводить читачам що українці – це
духовно багатий народ зі своєю історією, мовою, традиціями. Тому твір цілком можна назвати енциклопедією
українознавства. </span>
<span> Головним
героєм поеми є Еней. Він зображений веселим, дотепним, сміливим, але трохи
легковажним і гарячкуватим. Проте, не зважаючи на деякі недоліки, персонаж
постає перед читачами хоробрим полководцем, хорошим державним діячем. В його
образі відображено багато рис українського характеру. Його натура дуже
суперечлива. У всіх ситуаціях Еней веде себе по-різному. Він буває то несерйозним, то
мудрим і пильним. У своєму творі
Котляревський ввів елементи народного бачення світу, в якому реальність
переплітається з фантастикою. Всі сюжетні події супроводжуються народним гумором і сатирою. Найхарактернішою
рисою поеми є народність. Зображення народного життя супроводжують читача
впродовж усього сюжету. В Енеїді добре змальовано народні гуляння, свята, ігри,
танці, звичаї, повір’я, побут, а також згадуються українські імена і страви. Автор обізнаний не лише в народній кулінарії,
а й з не меншою точністю описав народний одяг та взуття. Юнона, збираючись
їхати до Еола, «взяла спідницю і шнурівку», «сховала під кибалку мичку». Венера, відправляючись до Зевса, «взяла очіпок
грезетовий». Згадуються у творі елементи одягу: корсет шовковий, запаска, червоні
чоботи, хустка з полотна, а також народні інструменти, танці і народне
образотворче мистецтво. В поемі яскраво описані народні вірування і уявлення
про потойбічний світ. </span>
«Енеїда» І. П. Котляревського є
неперевершеним твором, справжньою енциклопедією українознавства, у якій знайшли
своє відображення життя та побут українців, їх духовні прагнення, моральні
принципи, характер і душа нашого народу.
У сім'ї Вусів все було погано,батько пив дуже багато і курив.Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні.Ващуки повна, благополучна сім'я.Юлько вдома ніжний із матір’ю, любить гуляти містом із батьком.Беркути теж повна і благополучна сім'я але батьки Славка готували хлопця до тяжких життєвих обставин на відміну від батьків Юлька
Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу — як
європейську, так і українську. Бароко, так би мовити, припало до душі
українським митцям, тож здобутки нашого мистецтва в межах цього стилю
нічим не поступаються бароко європейському.
Які ж характерні риси цього напряму? Насамперед це
метафоричність світосприймання, в чомусь — навіть складність. Світ стає
мінливим, сповненим символів, реальність метафорична та неоднозначна…
Такою постає дійсність для людини епохи бароко. Вплив церкви та держави
посилюється, мотиви церковного та світського мистецтва поєднуються між
собою — це принципово нове явище українського мистецтва, оскільки до
початку XVII століття ці мотиви різко розмежовувались. Складна
образність дедалі більше приваблює авторів, алегоричність та
метафоричність творів робить їх ніби нашаруванням смислів та образів.
Але ця складність не відлякувала читача, а навіть зацікавлювала його,
бо бароковий твір часто містив гру, мав бути розгаданим і
розшифрованим, ніби ребус.
П'еса це може бути 2дії або багато дії