Сказка "Я и космос"
Однажды я пошел в школу. Куда я только не шел, везде космос и космос. Мне стало страшно. И тут я понял, я в космосе. Это меня порадовало, так как я мечтал побывать в космосе. Но тут прошел странный человечек. У него маленькие уши, один глаз, он зеленый. Я сразу же понял, что это инопланетянен. Мы с ним подружились. Кроме этого я много чего увидел: млечный путь, астероиды, НЛО и т.д.
Советую посетить космос!!!
Кукареку и в конце концов он не может быть в одном месте и в другой стране и в его
<span>Я гадаю, що його
життя у такій ситуації перетворилось би на якесь марево.Почуття любові
до Уляни врешті переміг би страх за плазунське життя у армії. Корній ніколи не забув би про небезпеку і жив би с тяжким серцем, вбиваючи людей. Справжнє житт<span>я – таке, яке воно є насправді, теж швидко
було б забуто, а його прояви були б
затьмарені наслідками війни. Весь час Корній згадув б про те, що мучить його совість, а саме:
розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Цей
спогад руйнував би головного героя душу, поки не зламав би раз і назавжди. А що
сталося би з ним далі — невідомо.</span></span>
1.Мирослава — дівчина-русинка, 2.Дочка боярина Тугара Вовка. 3.При народженні втратила матір; 4.виховувала її проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.
