[з и м о й у]
[л і н і й а]
<span><em>Речення
з</em><em>відокремленим означенням</em></span><em>
</em>
<span>
Давали гроші —
таляри биті, |<em>людям
дуже милі</em>|,
та дядько Лев
заклявся на життя,
що дуба він повік
не дасть рубати.</span>
__
<span>Мені здається часом, що верба,
|<em>ота стара|, |сухенька|</em>,
то — матуся.</span>
__
<span>І
снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні
самоцвіти,
стелилися незнані
трави, квіти,
<em>|блискучі|, |білі</em>|...
</span>
__
<span>...От і
розбіглася на морі супротивна хвиля,
а з теї хвилі
вилетіли коні,
як жар, <em>|червоні|,</em>
<em>
|у червону колясу
запряжені</em>|...</span>
__
<span>Ні,
ти сам для мене
світ, |<em>миліший|, |кращий</em>|,
ніж той, що досі
знала я, а й той
покращав, відколи
ми поєднались.</span>
__
<span>Доню,
давно готові шати
для царівни,
але вона десь
бавилась, <em>|химерна</em>|,
убравшися для жарту
за жебрачку.</span>
__
<span>І з долу вгору він до мене звів
такий болючий
погляд, |<em>повний туги</em>
<em>
і каяття палкого</em>|,
без надії...
</span>
__
<span>Будуть приходити люди,
|<em>вбогі й багаті|, |веселі
й сумні|</em>,
радощі й тугу
нестимуть мені,
їм промовляти душа
моя буде.</span>
__
<em>Леся
Українка «Лісова пісня» </em>
Дощить. Йду до лісу. За одного битого двох не битих дають. Аж морозом сипнуло поза спиною. Спокійні очі. Довга, затяжна Волинська осінь. Жовті долоні клена.
Твір «Восени – по гриби»
В осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». Їхня «зброя» - це кошики та відерця. Вони шукають гриби. Адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя.
Гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. Збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. Простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. Є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки.
Багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. Наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки.
Всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. Тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. Якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. Це означає, що гриб не виросте знову. Отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. А шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях.
Небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. Ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація.
Найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. Він вбраний, неначе на парад. Мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. Цей гриб сильно отруйний. Я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. І потім їдять їх! Але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами.
