[б у р у л' к а] 8 букв, 7 звуків, наголос на другу у;
бу-руль-ка, буруль-ка, бу-рулька
[б а б у с' а ] 6 букв, 6 звуків, наголос на у;
ба-бу-ся, бабу-ся, ба-буся
Цей твір змусив мене згадати найбезтурботніші роки мого життя. Я не можу назвати якийсь один найяскравіший спогад мого дитинства. Я багато чого пам’ятаю, і кожен мій спогад – безцінний.
В найпершу чергу згадуючи дитинство, я згадую Закарпаття, в якому практично виросла. Я дуже часто їздила з мамою до родичів, і більшу частину дитинства провела зі своїм двоюрідним братом Вітьком.
Це мій найулюбленіший братик! Пам’ятаю, як ми з ним гралися в схованки та разом малювали різні будиночки. Пам’ятаю, як він вчив мене їздити на велосипеді та переносив на плечах, коли нам потрібно було пройти через гусей, яких я так боялась.
Також пам’ятаю, що він дуже любив мене лякати і я через нього постійно боялась сама ходити по будинку, чи виходити в ніч на подвір’я.
Досі згадую ті відчуття, що виникали, коли я блукала по дому. Мені тоді здавалося, що цей дім немов замок! Кожна дрібниця тоді сприймалась зовсім інакше. Найбільш за все я любила кімнату з балконом на другому поверсі. Вона була майже пуста, і до неї практично ніколи ніхто не заходив, що додавало ще більшої, якоїсь, інтриги. Це лише маленька частинка мого дитинства, яка для мене являється найдорожчою! Раніше я дуже хотіла скоріше подорослішати, а тепер розумію, що саме дитинство було найсолодшим моментом мого життя і дуже шкода, що не можна повернутися назад та пережити все спочатку. (можеш своє добавити і поміняти)
<span>Самостійні
частини мови (їх шість:
іменник, прикметник,
числівник, займенник, дієслово
і прислівник) називають
предмети, їх ознаки, дії та
кількість. Самостійні частини мови
є членами речення і мають як
лексичне, так і граматичне
значення.</span><span>Службові
частини мови (їх три:
прийменник, сполучник, частка)
предметного лексичного значення не
мають і служать лише для зв’язку
слів у реченні (прийменник,
сполучник) або для надання окремим
словам і реченням додаткових
смислових чи емоційно-експресивних
відтінків, а також для творення
морфологічних форм і нових слів (частка).</span>
... думають мабуть якесь кошенятко. Ішли, вони на м'явчання, а за горою снігу сиділо маленьке кошеня. - Ой та це ж маленьке кошеня, крикнула Марійка - давайте заберемо його додому. Діти пояснювали Марійкі що не можна брати з двору кошеня, тому що, воно може бути не доглянуте, хворе. Марійка сказала що треба, його забрати дадому, бо, воно замерзне, але мама їй не дозволить розповіла, вона. Діти сказали що ні защо не возьмуть кошеня. Марійка плачучи сказала що так не правельно робити так роблять тільки байдужі, безсердечні люди. Дітлашня розвернулась і пішла додому. Марійка не вагаючись забрала кошеня та забрала додому. Далі прийшла мама дівчинка зі страхом Марійка розповіла про ситуацію. Мама їй сказала що, вона правильно вчинила. Кошеня Марійкі дозволили залишити, до весни, воно виросло і було пухнасте та велике. Марійка назвала, його Семеном це був великий та пухнастий кіт.
