Я вважаю, що комп'ютер ніколи не переможе книжку, а інтернет — бібліотеку. Тому що комп'ютер — це лише залізяка, яка може зламатися в будь-який момент. А книгу ти можешь тримати в своїх руках, гортати сторінки і відчувати той приємний, непередаваємий запах. Звичайно, комп'ютер містить більше інформації, ніж якась там одна книжка, але ж звідки та залізна машина взагалі взяла стільки інформації? Кажете, люди додали? А тепер ще одне питання постало. А звідки вони це знають? З книжок! Отож, інтернет ніколи не переможе бібліотеку. Вони мають існувати! І звичайно, що книгу ні в якому разі не переможе комп'ютер.
Я ніколи не мріяла стати директором школи, оскільки, як мені здається, це дуже складна і відповідальна робота. А ще вона дуже нервова. Треба продумати геть усе: і щоб вчителів на школу вистачало, і щоб розклад уроків не мав накладок, і просто, щоб усі (вчителі, учні та їхні батьки) були задоволені. А це непросто.
[ б а р а н]
[к р о л и(е) к]
[к о р о в а]
вроде,так
ЛЕГЕНДА ПРО ЛІЛІЮ
<span>Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну. </span>
<span>В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. </span>
<span>Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згорище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом. </span>
