... Ми дуже бистро вскочили , і побігли на допомогу . Ми довго бігли , і як раптом , заблукали в лісі . Тоді вже було темно . Майже нічого не видно . Вот в цю мить , я дійсно в перший раз так сильно перелякалась .
Я зі своїм другом , якого звали Василь , добре чули голоса , з відки кричали . Ми туда йшли , але як все блище ми наближалися , так все темніше , й темніше становилось . Раптом , ми заміти , що пропали три наших друзів . Тоді ми вже не знали що й робити . Та вирішили не панікувати . . . Так ми вже дойшли до того місця , де кричали . Але там вже нікого не було . Було лише калюжа крові . У нас всіх пошли мурашкі по тілі . І тут із кущів виходять ті самі загублені Катя , Віталік та Нікіта . Та розповідають , що тут неподалік є хатинка . Де хтось напевно проживає . І тоді я зі Васильком та Катью , побігли до цієї хатинки . Щоби нам допомогли дібратися до наметів . Нам допомогли , за що ми й були дуже вдячні .
Мені цей туристичний похід , дуже запам'ятався . Я би хотіла , ще кудись подорожувати зі своїми друзями .
Цариця ,вдягнута в червоні черевички,вийшла і звернулась до пана.
Край моря сонце золотить,укриті лісом,гори.
Укритий снігом степ,став часто відвідуватись дітьми.
Завдяки,посипаний зерном, порогу,я зрозуміла що тут вже посівали.
Після того як я зашла в кімнату я побачила ,вкриту простирадлом ,щоб не замерзнути,сестру
Дівчина дає відповідь непрямими словами,вкритими сором*язливістю.
Калина,нахилина до землі,сховала нас від гусей.
Яблуня,нахилена до плоту,допомагала туристам.
Дитина,сказавши перше слово,відразу засміялась.
Чоловік,вдягнений у медицинський халат,запосив нас у кабінет.
Необхідною-прикмнтник, умовою-іменник, збереження-іменник, честі -іменник, вважалося- дієслово, пошанування - іменник, праведності-іменник