Група №1: кабінету, коридору.ю роману, заряду, Дону, банана, маєтку, прогресу
Група№2: залізяччя - тільки ОДНИНА, світань,облич, узбіч, роздоріж, століть, свиней, знань
Група №3: ніччю, сіллю, тушшю, радістю, жерстю, піччю
Група №4: робітнику, друже, керманичу, Петре, Сергію, Юліє, Черемошу, Олеже, священику, отче
<span> Я вважаю, що слово має велику силу. Воно може врятувати і згубити, освітити і оскварнити, допомогти і зрадити. Зі слів ми дізнаємося істину і в словах ми обманюємо. Мова передає почуття любові і ненависті. Іноді ми можемо образити людину, а потім довго каратися за необачне слово, а іноді словом ми можемо змінити іншу людину на краще, порадити, підтримати, настановити на правильний шлях. Тому, так потрібно слідкувати за культурою своєї мови, ніколи не спішити говорити з гарячу, навпаки добре обдумуват сказане</span><span>Ⓐ</span><span>. </span>
Дзвін [дз в’ і н ] - 5 б., 4 зв., 1 скл. (наголос на єдину "і")
Звукова модель: - = 0 -
Ти свій досвід завжди здобудеш.Я можу покуштуватимамин торт.
Що подарувало нам сьогодення? Залежність від грошей, модернізацію суспільства, масову еміграцію за океан… Скільки віків український народ домагався права на відкрите існування?! Ми пройшли через війни, тортури, усілякі «Емські укази», революції, голод… І тепер, коли на дворі XXI століття, ми відлучаємося від свого коріння і орієнтуємося на уніфіковану й стандартизовану «масову культуру». Прикро, що навіть у сільській місцевості, де в побуті й заняттях населення збереглося чимало традиційного, зараз царить урбанізація. Чи не парадокс, що син звичайного хлібороба не вміє працювати на полі, а дочка прясти і вишивати?І де ж поділася та любов до землі, яка раніше давала можливість вижити нашим предкам?<span> Прикро, що люди забувають духовні традиції, народні звичаї, пісні, одяг…Адже не кожна країна у світі може похвалитися такими скарбами! Не кожна має таку духовну спадщину! Традиційна етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від покоління до покоління, несучи в собі коштовний вантаж. Звертання до традицій не означає нехтування можливостей сьогодення. Тільки осмисливши минуле, дізнавшись витоки своєї культури та історії, можна не тільки чіткіше зрозуміти сьогодення, а й правильно обрати шлях розвитку.</span>