Спілкуватися.
Формувати думки.
Пізнавати світ.
Об'єднувати людей.
Передавати один одному досвід.
В книзі опечатка. Потрібно виписати слова першії особи множини разом із залежними від них словами. Дієслів другої дієвідміни там немає.
Підем в поле, кинемо книжки, проспіваєм цілий день, нарвемо і ромену, і волошок, сплетемо віночки, взнаєм нового, угледим див, заспіваєм серед лісу, защебечем серед нив.
Скоротиш собі)))
Всесвіт для мене – це глобальний простір, в якому ми живемо. Це і простір планети Земля, і космос, вивчений і невивчений. Це і всі можливі вимірювання, про які говорять учені, про які пишуть в книжках. Всесвіт – це «все те, що існує». І чим далі розвивається наука, чим сильніше розвивається інтелект людей, тим більше простору житті ми можемо спостерігати і розуміти.
Всесвіт дуже цікава, вона сповнена фантастичних явищ, які, тим не менше, існують насправді. Вона сповнена гарячих зірок, які випускають світло, енергію, що дає нам життя. Ми, люди – це теж частинки Всесвіту. Наші очі влаштовані саме так, щоб приймати світло, що випромінюється небесними світилами.
Наша планета, Земля, перебуває в «зоні життя» нашої зірки – Сонця. Це або велика удача, або чудовий задум, «проект». Адже саме на такій відстані від Сонця на планеті є повітря, вода, зелені рослини, інші біологічні види, якими користується людина для життя і розвитку. Рідко який планеті у Всесвіті так «щастить», як Землі і її мешканцям.
Я взагалі отетерів, коли дізнався, як світло поширюється по Всесвіту. Наприклад, астроном бачить далеку галактику, народження нової зірки. Але бачить він її такою, якою вона була десять мільйонів років тому, наприклад. Вся суть в тому, що світло від неї до нас іде іumuменно такий неймовірний проміжок часу.
Людина в світі Всесвіту фізично ніби як взагалі ніхто, в таких-то масах енергій. Але по суті, людина здатна своїми очима бачити далеке минуле, такі незапам’ятні часи, такі найбільше процеси, що відразу розумом не усвідомлює. Такий дивний дар дано людині – пізнавати «все, що існує», весь видимий світ.
А ще вчені припускають, що наш Всесвіт-то не одна, а їх може бути багато …
Одна тисяча шістсот сімдесять один, дві тисячі триста вісімдесять п'ять, три тисячі чотириста девятсот шість, чотири тисячі двісті вісімнадцять, пять тисяч пятсот вісімдесять сім, шість тисяч шисот сімдесять сім, сім тисяч сімсот шістдесять чотири, вісім тисяч девятцот пятдесять один, девять тисяч сімсот вісімдесять два, десять тисяч триста сорок чотири
