<span>Сім´я =о-=о 4б.5зв.2скл.</span>
У якому варіанті прикладка не береться в лапки?
Книга Біблія,
університет імені Т. Шевченка.
Переказ тексту під назвою "Що таке совість" пропоную виконати так:<span> Коли особистість не
робить недобрих вчинків, хоч точно знає, що про це нікому й ніколи не стане відомо - значить, у неї є совість. У кімнаті
ти сам, усі пішли. Якщо закурити,
ніхто про це не дізнається. Але ти твердо вирішив покинути курити. І ти не робиш цього.
Це значить, що почуття совісті у тебе розвинуте.</span>
<span> У родині
тебе вважають ввічливим
синком, який шанобливо ставиться до батьків. Вдома ти цілком
свідомо підтримуєш цю думку.
А позаочі називаєш батька
«мій старий шкарбун» . Тоді не претендуй
на звання совісної людини.</span>
<span> Трапляються
й помилки. Та справа
не тільки в тому, що тобі кажуть
і думають люди, а
й у тому, як ти сам усвідомлюєш свої вчинки, правильно
судиш: зробив ти по совісті чи дозволив піти на компроміс.
Це набагато важливіше.
Розвинена совість - дуже тонкий вимірювальний
інструмент, який є чутливим до будь-якого
вчинку і навіть наміру. Совість, як і інші риси людського
характеру, піддається удосконаленню, регулюванню,
настроюванню. Отож, коли у тебе щодо цього не все в порядку, не втрачай надій… </span>
<span> Що ж робити? Починати треба з вироблення
переліку заборон. Дуже непогано
внести до переліку
заборон: я не даю оцінок людям з першого погляду. Так, совість виховувати важко,
а обманювати напрочуд легко. Чому? Бо ніхто, крім тебе, не дізнається, обманюєш
ти свою совість чи ні. Саме тому за
чистоту цієї важливої властивості душі треба
боротися з наполегливістю. Не чекай нагород і не засмучуйся через «невдячність» оточуючих.
Дуже важливо і просто
необхідно допомагати людям і
словом і ділом. Проте,
якщо людина не прагне сама собі
допомогти, то й цілий полк доброзичливців їй не допоможе. Будь-яке удосконалення
людини починається із усвідомлення
того, що
їй треба зробити.
Це - перше.
Друге - добре обміркувавши завдання,
слід відповісти на запитання:
як досягти поставленої
мети? І третє
- дій! Найчастіше дорога
буває важкою. Але тим більша
радість перемоги, чим крутіший підйом.
</span>
З великої літери ми завжди пишемо перше слово нового речення, бо треба показати, де закінчується одне речення і починається інше. Крім того, з великої літери пишуться власні назви - фамілії, імена та по батькові людей, назви міст та країн, тощо. Це треба робити тому, що власні назви - це не просто слова: наприклад, ім'я людини не можна писати з маленької літери, бо це буде зневажливо по відношенню до неї. Таким чином, пишучи власні назви з великої літери, ми висловлюємо повагу до понять, що виражені ціми словами.
Вразливий - залізний, імунний, невразливий
