усміхаєшся - [усм'іхайес:а] - звук м - пом'якшений
у - голосна, ненаголошена
с - приголосна, тверда, глуха
м' - приголосна, пом'якшена, дзвінка
і - голосна, ненаголошена
х - приголосна, глуха,
а - голосна, наголошена
є - й - приголосна, м'яка, дзвінка
е - голосна, ненаголошена
шс - с': - приголосна, м'яка, глуха.
я - а - голосна, ненаголошена
<span>з'ї - хав, </span><span>об'ї - хав,</span> зї - ли,
<span>об ' я - ви - ли</span> или можно перенести так <span>о б ' яви - ли</span>
Хто краще ?
Одного разу посадили березу і яблуню . Дерева росли дружно. Але коли виросли , вони посперечалися : хто з них краще? Яблуня говорила , що у неї навесні красиві квіти , які притягують бджіл , а наприкінці літа дозрівають смачні яблучка , які подобаються дітям .
Береза у відповідь сказала :
- Я приношу користь. Люди п'ють березовий сік , роблять з моїх гілок віники для лазні , мою берест використовують для розпалювання печей , а гриб чага , який росте на мені , є лікувальним , тому я краще тебе .
Так і сперечалися дерева , поки в їх спір не втрутився старий клен :<span>
- Даремно ви сперечаєтеся , всі ми потрібні , від кожного з нас є користь для людини , а всі разом ми очищаємо повітря.</span>
Я досить часто розмовляю російською мовою, але я патріот своєї неньки держави - України. Тепер наша велика родина переживає дуже важкий для неї час, пов'язаний зі "сваркою" з однією зі слов'янських народів - Росією.
Я вважаю за потрібним підтримати тих, хто стоїть, бориться зараз і ризикує своїм життям заради нашої безпеки. Їх не зупиняє страх перед смертю. Саме цих людей можна вважати ГЕРОЯМИ НАШОЇ БАТЬКІВЩИНИ. Мені не потрібні сварки з тими, хто народився, проживає в Росії. Я просто хочу миру на Землі. Не хочу тих сліз, якими вже почали омиватися землі України, сльози матерів. Мені хочеться, щоб на вулицях були усміхнені обличчя, а діалоги між людьми не були пов'язані з таким злим, жахливим словом, як "війна".
Я хочу, щоб ми не задумувалися про завтрашній день. Інколи так хочеться поїхати до знайомих у Росію, але між нами повстала політична стіна. Інколи так хочеться поїхати на море, але на дворі вмирають люди, і ти розумієш, що веселитися не час.
Я би хотів бачити суспільство, що впевнене у наступному дні, яке усім серцем радується будь-яким пустощам, не плаче, у якого душа не розривається, де вищи органи і політики справедливі, а люд щасливий!
І це стає можливим завдяки нашим захисникам, нашим Героям. Тому, на мою думку, ці люди ніколи не помруть, адже назавжди залишилися у нашій пам'яті.
Предложение повествовательное, невосклицательное, простое, двусоставное; распространенное, осложнено однородными подлежащими