Мое місто-Київ.Це столиця України.У Киеві є багато культурних спадщин народу.Також у мого міста багата легенда.Я знаю,що його заснували три брати Кий,Щек,Хорив та їхня сестра Либідь.
У Киеві є багато музеїв,театрів та галерей.Є також ботанічний сад та інститут імені Тараса Шевченка.
Я думаю,що моє місто найкраще!Я дуже люблю Київ!
<span>Перед нами репродукція картини А.Манастирського “Запорожець”. Це
портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається
зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою.
Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі
сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі
чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний
ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в
собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно
настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя,
обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля,
загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і
водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з
Китаю.</span>
Кожен погодиться з тим, що сьогодні дуже багато образ серед людей, які псують відношення й взагалі настрій. Образа, як тяжкий камінь на серці. Його можна прибрати, але це треба вміти зробити. Поміркуймо, яку користь приносить образа на когось? На мою думку, ніяку. Навіщо тоді мучити себе та інших. Звісно, що це нікому не потрібно. Який же існує спосіб, щоб врятуватись від цієї "напасті"? Все досить просто. Потрібно лише пробачити. Прощення- це найкорисніші ліки від образи на когось. Можливо, для когось ці ліки занадто "дорогі", через гордість. Мені завжди допомагає думка про те, що якби я помилилася, то дуже б хотіла, щоб мене пробачили й не тримали довго образи. Завжди потрібно ставити себе на місце тієї чи іншої людини, яка нас образила, чи яку ми образили. Це справді допомагає. Отже, не потрібно берегти у своєму серці місце для образ. Там повинно завжди залишатися місце для любові та доброти
1. Підвівши підсумки, виступив голова зборів. Подякував усіх.
2. Він знаходився у виключно важких умовах.
3. Студенти мало надают уваги нормативному слововживанню.
4. Учні успішно здали екзамен з української мови.
5 Присутні задали питання гостям студії
6. Взагалі кажучи , це мене не торкається.