Можно сказати що людина без знання це як соловей без крильїв (или ка так правильно). Без розуму ти не будешь ни чого розуміти. Розум сам не приходить його требо здобувати. Ходити до школи, вчитися, робити домашне завдання. Так ось розум потрібен щоб ти вирос та став тим ким захочешь.
1. Значення мови в житті суспільства та людиниУ кожного народу – своя мовна картина світу, тобто в мові виявляється ментальність, і водночас мова формує, забезпечує оригінальний, неповторний погляд на світ представників різних народностей.Універсальні, загальні закони людського мислення не заперечують, а навпаки, підтверджують існування конкретних етнічних мовних картин світу, специфіку сприймання кожним народом навколишнього світу й відображення цього сприймання в певних комплексах понять та у відповідних психолінгвальних діях.Слово матері, слово народної пісні, історія, закодована в думах, піснях, переказах, засвідчена в історичних пам'ятках, козацьких літописах, історія, яка повернулася до українців у страшних документах голодомору, духовного винародовлення, – все це формує мовно-національну свідомість, а вона, в свою чергу, впливає на всі сфери суспільного життя українців. Поступово в суспільстві утверджується усвідомлення того, що не лише людина володіє мовою, а й мова володіє людиною. Саме через мову ми здатні усвідомлювати себе і довколишній світ.Українська мова сьогодні – це лише засіб спілкування українського народу, через мову відбувається процес самоідентифікації українців. Національна самоідентифікація певною мірою залежить від значення рідної мови для особистості, від частоти її використання під час спілкування, адже слово розкривається через особистість.Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть розвиватися техніки, культура, наука, мистецтво; за допомогою мови, люди висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за допомогою мови людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.Без мови взагалі не може існувати людське суспільство.На певному етапі розвитку суспільства виникає письмо, яке поширює функціонування мови у часі та просторі. Мовою, закріпленою в знаках письма, користуються не лише тоді, коли вона висловлена, а й набагато пізніше, отже, функціонування такої мови не обмежено в часі. Писемна мова виконує роль засобу зносин з іншими членами колективу, які перебувають на будь-якому віддаленні від того, хто висловлю свої думки, а не лише з тими, хто бере безпосередню участь у розмові.<span>
</span>
1 Який чудовий осінній(подвоєння) день на дворі.
2 Для того, щоб провірити написання(подвоєння) слова - знайти схожі слова.
3 Сьогодні у неба бузково-сірий(через дефіс кольори) колір.
4 Маньчжурія(з великої літери - власна назва) - частина країни Китаю.
5 Черв'як(апостроф) повільно виповзав з ґрунту , а на поверхні його чатував горобець.
6 Ні до чаю, ні до кави мене не покликали( частка ні, що повторюється)
Моє улюблене заняття. Твір-роздум
У мене багато занять, які мені дуже подобаються - мабуть, як і у більшості людей. Як я можу судити за моїми власними спостереженнями, рідко буває так, що комусь подобається тільки одне заняття, і більше нічого. Мені подобається ходити в кіно і читати книжки, грати в комп'ютерні ігри і слухати музику, не кажучи вже про спілкування з друзями, як по інтернету, так і особисто. А ще я дуже люблю подорожувати і ходити в походи на кілька днів, з наметами.
Але є заняття, яке я люблю найбільш за все. Це - малювання. Я малюю з дитинства, і доволі непогано. Педагоги зі студії, де я займаюся, хвалять мене і кажуть, що я обдарований. Мені навіть порадили поступати у художнє училище після школи. Я ще остаточно не вирішив, чи буду я художником, але вчитися скоріш за все буду. Мені дуже подобається малювати і олійними фарбами, і пастеллю, і аквареллю, і олівцями. Я непогано малюю портрети і натюрморти, але більш за все люблю малювати пейзажі. Де б я не був, я завжди запам'ятовую місця, які я б хотів намалювати - і доволі часто повертаюся туди знов, вже з етюдником.
