Правда інколи тьмяніє<span>, але ніколи не гасне
</span>Гасне, тьмяніє<span> замулена мовна криниця
Закiнчуеться листопад,</span>тьмяніють<span> барви осенi
</span><span>срібло тьмяніє при зіткненні з тілом і при неправильному зберіганні</span>
Списати - писати (префіксальним способом)
Бачитися - бачити (суфіксальним способом)
Всюдихід- всюди ходити (способом скдадання)
Вічно - вічність (безафіксним спообом)
Дальше не знаю, и не забудь позначити корені в словах
1.Я сьогодні був(була) у бабусі.
2.Мій товариш купив мені морозиво.
3.Я люблю допомагати людям.
4.Завтра я збираюсь піти в спортивний зал.
4.Восени дерева змінюють свій колір на жовтий та червоний.
Антоніми – є словами однієї й тої ж частини мови, які за значенням протиставляються один одному. Основою антонімії є наявність у значенні слова якоїсь якісної ознаки, що може збільшуватися або зменшуватися, або ж доходити до протилежного. Через це в антонимические відносини можуть вступати не всі слова.
Антоніми можна розділити на два типи: утворені від різних корінь або разнокорневые (білий – чорний, жити – умирати, добре – погано) і однокореневі (прийти – піти, минуле – небилиця). Однокореневі антоніми звичайно утворяться за допомогою префіксів.
<span> Антонімами можуть бути імена іменники (день – ніч, батьківщина – чужина, молодість – старість), імена прикметники (хоробрий – боягузливий, гарячий – холодний, свій – чужий), дієслова (розцвітати – в’янути, наближатися – віддалятися, поспішати – баритися), прислівника (легко – складно, смішно – смутно, сюди – туди).
</span> Антоніми широко використовуються як образний засіб мови в художній літературі, у публіцистиці, у розмовному мовленні. Дуже багато прикладів дає усна народна творчість, особливо прислів’я й приказки: слово – срібло, а мовчання – золото, як гукнеться – так і відгукнеться, не було б щастя, так нещастя допомогло.
<span>
</span>
Ответ:
1)Сяючи природнім блиском , увібралась в ранкову росу наша природа .
2)Вулиця , вкрита сніжними заметами , занурилась в зимовий сон .