1.Коли ми йшли, ледве виднілось.
2.Я писав доки не скінчилось чорнило.
3.Тільки світало, коли я йшла по гриби.
4.Ледве світив місяць у осінню пору.
5.Як тільки засвітило сонце я пішла(пішов) у сад.
6.Тільки пішов сніг, ми вийшли на вулицю милуватися красою зими.
7.Ледве темніло на вулиці, коли вже з'явився молодий місяць.
8.Я починаю писати вправи лише тоді, коли прочитаю матеріал у кижці.
Березова каша
Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші».<span>Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.</span>
Д-тире
А-крапка з комою
В-2 крапки
Б-кома
(в останніх двох не дуже впевнений)
Найщасливий, дуже щаливий ;дуже поганый найпоганiший ;дуже синенький ,
Победа вроде я точно ее помню