Низько по-осінньому небу сунули хмари. Він за плугом ходив по-батьківському полю. Говорити але робити по-своєму. Нам болить Україна по-різному всім, кожне сердце по-своєму б ється. Співуча душа виливалася піснею по-солов їному. Здалеку-придалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувалася гроза.
Короткий текст віршований або прозовий
а тепер допоможіть мені
Був соняцний весняний день. Птиці щебетали. Та рапотом мені захотілось до ліса. Я зібрав свої речі, та пішов на прогулянку. Білі хмаринки так і пливли по блакитному небу. Повітря тепле тепле. Ось вже підхожу до лісу.
Я йшов стежкою, та побачив гарну, затишну галявину. Підійшов розтеливши свою ковдру, сів та дістав свій обід, який дала із собою матуся. Но рапотм я почув голос дівчинки яка кликала на допомогу. Підійшовши до неї я запитав: Ти заблукала?
А вона відповіси мені: Так я гуляла по лісу, та побачила зайчика. Побіжала за ним, а він від мене, так і заблукала. Підемо я тебе виведу, але спочатку ми поїсимо.
Ми прийшли до моєї галявини та почали обідати. І тут я у неї спита: Як тебе звуть? Мене Марийчко. А тебе? А мене Павло.
Так ми з нею познайомились, і кожний тиждень ходили до ліса разом.
Ответ:
Серп
Объяснение:
Від слова серп, який жали зерно цьому місяці
