Прийшла крижана зима . Яскраве сонечко не могло піднятися високо над змерзлою землею.Глибокі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно могутні верховіття дерев.Прокинувся в темному яру злий вітрюга .Встав, і вийшов з лісу.Застогнала сильна хуртовина.Йде по землі вітрюга , замерзають маленькі річки <span>, гуде хуртовина
</span>
<span> шановне панство я прошу вас заспокоїися
</span>
Щас(корінь) - л(суфікс) - ив(суфікс) - ець(закінчення)
дим(корінь) - о - витяж(корінь) - н(суфікс) - ий(закінчення)
за(префікс) - одн(корінь) - о(суфікс)
роз(префікс) - гладж(корінь) - ува(суфікс) - ти(закінчення)
колібрі(корінь)
... думають мабуть якесь кошенятко. Ішли, вони на м'явчання, а за горою снігу сиділо маленьке кошеня. - Ой та це ж маленьке кошеня, крикнула Марійка - давайте заберемо його додому. Діти пояснювали Марійкі що не можна брати з двору кошеня, тому що, воно може бути не доглянуте, хворе. Марійка сказала що треба, його забрати дадому, бо, воно замерзне, але мама їй не дозволить розповіла, вона. Діти сказали що ні защо не возьмуть кошеня. Марійка плачучи сказала що так не правельно робити так роблять тільки байдужі, безсердечні люди. Дітлашня розвернулась і пішла додому. Марійка не вагаючись забрала кошеня та забрала додому. Далі прийшла мама дівчинка зі страхом Марійка розповіла про ситуацію. Мама їй сказала що, вона правильно вчинила. Кошеня Марійкі дозволили залишити, до весни, воно виросло і було пухнасте та велике. Марійка назвала, його Семеном це був великий та пухнастий кіт.
