Корiнь слова насiннячко - насiн
Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти.
<span>Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку — навіщо такого лінивого виростили, що з ним буде, як їх не стане. Мати відповідала, що на все воля Божа. </span>
<span>Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
</span>
Ми розмовляли один з одним спостерігаючи за пташками.
Відчувши нездуження вона викликала швидку.
Несучи підручники вона мріяла скоріш дістатися дому.
Читаючи цю книжку вона їла яблуко.
Підписуючи важливі документи, він ще раз, швидким поглядом, перечитував текст.
Закривши двері вона пішла до школи.
Тут не можна дібрати перевірочні слова, бо орфограму "Правопис е,ив суфіксах" не перевіряють наголосом. Тут діє правило: віддієслівні іменники ІІ відміни середнього роду на -о утворюються за допомогою суфікса -ив-: пекти-печиво, морозити - морозиво, варити - вариво, палити - паливо, мережити - мереживо і т.п. Виняток: марити - марево.
