В) комісія по складанню підсумкової революцї починає роботу о 10-ій годині
г) у листопаді цього року потрібно провести слідуючий інструктаж по техніці безпеки
б) згідно нашої ініціативи контракт був розірваний
Не знаю чи точно правильно
Н.в семеняко марія андріївна
р.в семеняко марії андріївни
з.в семенко марія андріївна
д.в семенко марії андріївні
о.в семенко марією андріївною
м.в у семенко марії андріївни
Цього літа я прочитав дуже цікаву книгу повість " Кайдашева Сім'я " Івана Нечуй-Левицького. В ній розповідається про життя та побут двох сімей після смерті батька. В повісті дуже багато смішних та смутних сцен. А саме про поділ землі між двома братами старшим братом Карпом та меншим братом Лавріном, перерозподіл землі жінкою Карпа Мотрею та свекрухою старою Кайдашихою та багато інших чвар таких як сварка через грушу та побите вікно в хаті Мотрі та Карпа під час якої Мотря вибила око свекрусі. А Мелашка яка на відміну від Мотрі була з бідної сім'ї не змогла жити в такому напруженому становищі пішла в Київ на прощу в пошуку духовного та морального спокою. Закінчується повість тим, що груша через яку почалися чвари між сім'єю засохла, а в сім'ї Кайдашів настало перемир'я.
Стоял февраль. С самого Крещения держалась ясная погода, без ветров и метелей, с крепкими, сердитыми морозами. Глубокий снег, первоначально напавший в ту зиму ещё до Введения и обильно подновляемый во все Филипповки, ни разу не сгонялся паводками и теперь, скованный ноздреватым настом, мирно покоился на полях.
<span>Благодаря отсутствию ветров, снег этот покрывал землю ровною, слегка волнистою пеленою; даже вокруг жилищ не было сугробов. </span>
<span>Дороги, не заносимые позёмкою и не заметаемые метелью, были превосходны. Сани не ныряли по ним, как по волнам бушующего моря, и даже ночью путник не мог бы сбиться с них, ибо отчётливо чернелись на сером фоне зимней ночи правильные ряды соломенных вешек, ещё не разнесённых бурею по степи и не поникших под напором бешеных снеговых волн. </span>
<span>Небо не завешивалось мглою и не закрывалось хмурыми тучами, но с неутомимой яркостью синело и сверкало. Зори не погорали, зажигая небо зловещим багрянцем и, подобно пожару, пылая над пустынными снегами, но кротко и тихо сияли, нежно окрашивая и степь, и небо приветливым румянцем и предвещая всё ту же постоянную погоду на завтра. </span>
<span>Днём ослепительно блистало холодное солнце. По ночам высыпали бесчисленные звёзды, тускло мерцал Млечный Путь и светила голубая луна, обливая молчаливые поля меланхолически-сказочным сиянием. (По А. Эртелю.)</span>
Редкая трава, прореженная трава
