Ми розмовляли один з одним спостерігаючи за пташками.
Відчувши нездуження вона викликала швидку.
Несучи підручники вона мріяла скоріш дістатися дому.
Читаючи цю книжку вона їла яблуко.
Підписуючи важливі документи, він ще раз, швидким поглядом, перечитував текст.
Закривши двері вона пішла до школи.
"Якби я була чарівником"
Якби я була чарівником, я багато чого змінила б цьому світі. Насамперед, я припинила б всі війни які є на світі, адже вони знищують життя. Я б зцілила всіх хворих, винайшла б ліки від усіх хвороб. Я зробила б людей щасливими, щоб вони назавжди забули про ненависть та жорстокість. Люди не знущалися б над тваринами, а піклувалися про них. І зичайно, я зробила б так, щоб в усіх дітей були люблячі батьки.
Добрі люди заслуговують і на щастя, і на гідне життя, і на благополуччя. Я вірю, що так воно і буде, навіть без допомоги чарівників.
Нарешті завітала до нас красуня-зима. Вона прийшла у білосніжній пухнастій сукні. Щодня посилає своїх помічнниць-сніжинок, щоб вони покружляли у дивному танку. А діти, затамувавши подих, спостерігали за ними та розглядали їх на своїх рукавичках. Весело о цій порі дітям. Їх чекають розваги на лижах та санчатах. Ось уже й сніговик зустрічає перехожих. Ідеш зимовим лісом, навколо тиша, тільки сніг рипне під ногами.
Для того щоб жити в гармонії і злагоді з усім живим у першу чергу потрібно осягнути для себе зміст золотого правила моралі: "Стався до інших так, як хочеш щоб ставилися до тебе". Ми повинні розуміти інших, як на матеріальному, так і на духовному рівні. Це, на мою думку, є запорукою щасливого життя.
Як кажуть в народі: "Будь добоим і щедрим, і люди до тебе потягнуться!"
<em>не з дієсловами пишеться окремо</em>
