Дуже гарний стиль барокко вживають <span>в українській культурі :живописі, скульптурі, музиці, літературі та </span>архітектурі<span> </span>
1.-Привіт,Наталко!
-Привіт,Сергійку!
-Як проводиш літо?-питає Наталка
-Дуже добре!Скоро поїду на море ! Я так цього чекав! - з захватом відповідає Сергійко,-А ти як?
-Теж дуже добре,поїду в Львів на місяць! Там так чудово!-говорить Наталка.
-Ну,до зустрічі! Хороших канікул!
-І тобі,Сергійку,до зустрічі!
Вл1тку ми ходили до зоопарку. Там була велика к1льк1сть р1зноман1тних тварин та птах1в. В першу чергу ми п1шли до прим1щення з мавпами. Доросл1 тварини дуже швидко перем1щались по кл1ткам. Мавпенята боязно поглядували на нас. Ми пригощали 1х бананами. 1з зоопарку ми вишли дуже задоволен1. В сл1дуючий раз ми знову п1демо до мавпочок 1 в1зьмемо з собою пригощення.
День був сонячним, бо настала весна,і закінчилась зима, всі були дуже щасливі.
Дружба. Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. Стара вона та розлога.До неї часто прилітають птахи.Щось щебечуть , розказують їй щось... Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.-Та ,що там я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі.<span> Прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді друзі!</span>
