Що таке щастя,
кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні
інтереси та уподобання.
<span><span>Для когось
щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, хорошу професію, добре
облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець,
наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина
щастя. А може, й ні. Але, на мій
погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих
друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. </span><span>
Я знаю, якщо станеться біда, я можу
розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує
реальну допомогу. </span>Не
так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та
забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.</span><span> </span>
1.Життя Попелюшки 2.Мрії Попелюшки 3.Доброта та щирість дівчинки 4.Поведінка Попелюшки 5.Щастя Попелюшки
Назва: "Ви знаєте, як липа шелестить?"
Автор: П. Тичина
Рік написання: 1911
Рід: епос
Жанр: ліричний вірш
Вид: інтимна лірика
Тема: зображення кохання через кольори природи
Ідея: возвеличення найкращих людських почуттів
Розмір: ямб
Композиція: 2 шестирядкові строфи
Але це тільки про Шевченка
Спочатку хочеться сказати, що Тарас Шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. Він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. Природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. Особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «Ой діброво — темний гаю!».<span>
Надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. Діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай:Ой діброво — темний гаю!Тебе одягаєТричі на рік-.. Багатого Собі батька маєш.Він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.Тарас Шевченко був закоханий в українську природу. Він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа України. Саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. Мотив оспівування природи є наскрізним у творчості Тараса Шевченка. Через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'II варіантБільшість віршів Тараса Григоровича Шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.Але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. Серед них мені особливо подобаються «Сонце заходить, гори чорніють...» і «Тече вода з-під явора-..».Перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває:Сонце заходить, гори чорніють,Пташечка тихне, поле німіє,Радіють люде, що одпочинуть...Поет у думках лине на Батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». Колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. Чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї?У цьому творі відображається внутрішній світ Шевченка, його любов до України і туга за нею.У вірші «Тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина:Тече вода з-під явора'Яром на долину.Пишається над водою Червона калина.</span>
<span>Невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. В очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. А вода тече далі і край міста стає ставом. Щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.<span>Шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. Я вважаю, що такі твори допомагають нам стати кращими і більш мудрими.</span></span><span>
</span>
