"Український Одіссей в Америці" - саме так сказав О. Тарнавський про поета Євгена Маланюка.
1. Мирослава — дівчина-русинка, дочка
боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її
проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.
<span> Доля Мирослави, безумовно, трагічна.
Дівчина любить батька, прагне врятувати його честь, повернути на шлях
єднання з народом, але це їй не вдається. Вона не знаходить йому
виправдання, бо через нього гинуть сотні невинних людей. Мирослава
покохала простого хлопця, який в очах її батька був хлопом. Близькими їй
стали Тухольщина та її мешканці. Вона намагається врятувати з полону
Максима, не задумуючись, що буде з нею самою. Виступає проти рішення
Захара Беркута розбити ворогів до останнього, вбивши при цьому й сина.
«Замість батька дала їй доля брата ... і мужа ...» Максим і Мирослава
отримали благословення від Захара Беркута.</span>
Друг. Що це взагалі таке? Це та людина, яка тебе ображає чи може вдарити? Ні. Друг - це людина, яка і в горе, і в радість буде завжди з тобою. А що ж таке "Справжній друг"? У кожної людини своя думка. Для когось справжній друг - це іграшка, з якою можна погратися, зламати і викинути. Для іншого це трохи більше. Це радість у всіх моментах життя. А для мене друг, Справжній Друг, - це сонце, яке освітлює моє життя своїм оптимізмом та взаємодопомогою! Я люблю всіх своїх друзів, бо коли тобі сумно, ти плачеш, друзі візмуть, куплять тобі сік та мандарини, прийдуть і будуть з тобой плакати.... Плакати не від горя, а від сміху. Не покидайте своїх найкращих та справжніх друзів, бо всі друзі, навіть мало знайомі - це все одно Друг. Справжній друг не покине тебе, він заради своїх планів та інтересів піде з тобою хоч на край світу! Бережіть тих, хто вам потрібен. Цінуйте тих людей, які з вами, цінуйте кожні хвилини свого життя разом із друзями, цінуйте дружбу, не покидайте її на призволяще. Бо цінність дружби - це найдорожщий скарб, який є у людини, бо людина без друга, це як риба без води.
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою - в лігві спати.
Як зачує він весну -
Прокидається від сну.
(Ведмідь)
Цитату характеристика до образу Остапа: «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» «…два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
Андрія: …два дюжие молодца, ещё смотревшие исподлобья, как недавно выпущенные семинаристы. Крепкие, здоровые лица их были покрыты первым пухом волос, которого ещё не касалась бритва».
