Осіннє життя рослин
Коли приходить осінь, листя багатьох рослин змінює свій колір з зеленого на різні відтінки жовтого або червоного, тільки трава і листя деяких рослин до самісінькіх морозів залишається зеленими. Скоро листя опаде, і дерева та кущі будуть стояти голі, тільки хвойні дерева, сосни та ялини, впродовж усього року стоять вкриті зеленою хвоєю.
Рослини виконали свою цьогорічну місію - розповсюдили своє насіння, щоб з нього навесні виросли нові рослини. Тепер рослини скидають листя і засинають. Якщо рослина багаторічна, наприклад, дерево, то вони будуть спати до весни. Однорічні рослини засинають назавжди, але їхнє насіння навесні дасть життя новому поколінню рослин.
Одного разу до Дієслова прийшла несподівана думка: «Я найважливіша частина мови». Чому, запитаєте Ви, дієслово так вирішило? А тому, дорогі друзі, що на Свято рідної мови до нього завітав «Хитрий Лис» Прикметник. Ось що він йому запропонував: «Друже Дієслово, а чи ти знаєш, що ти найважливіша, найгарніша та найпрацьовитіша частина мови!»
- Та що це ти таке кажеш, брате Прикметнику? – здивувалося Дієслово.
- А ти сам розсуди. Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна з нього зрозуміти, чи робилось там щось, чи щось робиться?
- Як це? – не переставало дивуватися Дієслово.
- А ось так, послухай речення: Галя квіти .... теплою водичкою.
- Що теплою водичкою? – запитало Дієслово.
- Ось бачиш, не зрозуміло. Чи вона поливала чи полила, чи, може, взагалі вона їх ошпарила, – засміявся Прикметник.
- Так, ти правий! – гордо мовило Дієслово. – Що ж ти пропонуєш, Прикметнику?
- Та так, що ж я можу запропонувати такій поважній частині мови, звичайно, бути царем над усіма частинами мови.
- Хто ж мене царем проголосить? І як на все це подивиться наш брат Іменник.
- Наших маленьких друзів: Займенника Прийменника та Сполучника – я беру на себе, – гордо мовив хитрун Прикметник. Іменника ми приборкаємо, довірся мені, – прищурив своє праве око Прикметник та й пішов так швидко, як і прийшов.
О, ось тепер Дієслово міркувало собі, як на його прекрасній голові засяє корона величі царської.
Прикметник тим часом побіг до Іменника і став йому нашіптувати: « Ой Іменничку, щось там лихе задумав наш спільний братик Дієслово. Хоче, щоб його царем проголосили!»
- Та ні, то все побрехеньки, – відсахнувся Іменник.
Ось я тобі братику правду кажу, хоче, хоче, сам мені казав сьогодні, що він основна частина мови, найголовніша!
- Звісно без дієслова речення втрачає сенс, але коли без мене, воно теж незрозуміле, – заперечив Іменник.
- Так-так, от і я кажу, що тобі треба царем бути, – крикнув наостанок і побіг «хитрий лис» Прикметник до Прийменника, Займенника.
Прислівника, Числівника та Сполучника, що мешкали разом і вели спільне господарство.
І ось зібралася Рада частин мови, щоб вирішити головне питання: хто ж найважливіший – Дієслово чи Іменник? Кому царем бути? Одні кричать: «Іменнику!», інші «Дієслову!» А Прикметник тільки посміхається, що таку кашу заварив.
Мабуть і зараз би вони сперечались, якби не чарівниця, ім’я якої Зв’язна Мова. Прилетіла вона на своєму вірному коні Тексту і мовила: «Ви, братики, послухали хитруна Прикметника, який гарно говорить, але заздрить всім вам і тому вирішив вас пересварити. Ти, Дієслово, важлива частина мови, без тебе не можна зрозуміти, яка дія відбувається чи відбулася, але поміркуй, чи мало б ти таку вагу, якби не було Іменника, чи можна було б зрозуміти, про що чи про кого говориться в реченні? А без інших частин мови, чи гарним було б наше мовлення, чи зрозумілою думка, чи вірно передавалась би дійсність? Чи згодні ви, друзі, зі мною?»
- І справді, чого ми тут репетуємо? – засміявся веселун Займенник, його підтримали інші.
- А ти, Прикметнику, будеш суворо покараний, віднині тобі вічно слугувати Іменнику в реченні, хоч ти гарна частина мови, але тобою треба користуватись дуже обережно! – суворо сказала чарівниця Зв’язна Мова.
З того часу між усіма частинами мови панує мир та злагода.
<span>СполучникПідрядні торги в будівництвіОрганізація підрядних торгівСполучникБагатозначні слова і стежкиЗначення словаСполучникМорфологічний розбір займенникаМорфологічний розбір дієслова, дієприкметники і дієприслівники<span><span>Головна Література Сучасна російська літературна мова</span><span /><span><span>< Попередня ЗМІСТ Наступна ></span><span>Підрядні сполучники<span>Підрядні сполучники також діляться на кілька груп залежно від які висловлюються значень (див. Табл. 46).У табл. 46 представлені семантичні сполучники, тобто позначають певні значення (точніше, логіко-семантичні відносини між словоформами або частинами складного речення). На противагу їм виділяються асемантіческого союзи, що вказують тільки на підпорядкованість придаткове частини, присоединяющие зазвичай із'яснітельние придаткові. Особливістю таких сполучників є функція приєднання, не вносячи додаткових складних відтінків у вислів. У найбільш чистому вигляді "ПРИЄДНУВАЛЬНИЙ" реалізується сполучником <span>що </span>(У Загальній декларації прав людини зазначено, що<span> всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та </span>правах).Про вживання підрядних (як і сурядних) спілок в складних реченнях мова піде докладніше в розділі "Граматика. Синтаксис".Таблиця 46. Групи підрядних сполучників<span><span>Група спілок за значеннямСоюзиПриклади на вживання</span><span>Тимчасові<span>коли, </span><span>після того </span>як, <span>перед тим </span>як,<span>як </span>тільки, <span>тільки-но, </span>ледь ... як<span>Після того як упав Будапешт і була взята</span>Відень, палатних радіо не вимикалося навіть вночі (Е. Носов)</span><span>Причинні<span>бо, </span><span>так </span>як, <span>через те </span>що, <span>у зв'язку з тим </span>що, <span>зважаючи на те </span>що, томущо, <span>завдяки тому </span>що, в силу тогощо, <span>внаслідок того </span>що, <span>в результаті того </span>що, тим більше що<span>Треба додати витяжні </span>стояки, <span>бо кожна корова випаровує диханням десять кілограмів води на добу</span> (С. Антонов); <span>Томущо дощанік був збитий </span>наспіх, дах його в хребтину прогнулася (В. Поволяев)</span><span>Умовні<span>якщо, </span><span>якщо ... </span>то, <span>у випадку </span>якщо,<span>в тому випадку </span>якщо, <span>за умови </span>що,<span>якщо </span>{простий.)<span>Але як я можу проявити </span>ініціативу, <span>якщо я не поважаю начальника</span> (Г. Семенов);<span>Хомі Хомич наказали </span>з'явитись,<span>погрожуючи силою у разі відмови</span> (Ф. Достоєвський)</span><span>Уступітельние<span>хоча, </span><span>незважаючи на те </span>що,<span>всупереч тому </span>що, <span>незважаючи на те </span>що, <span>незалежно від того </span>що, при всьому тому що<span>Увечері на "газик" приїжджав </span>інженер, і,<span>хоча від нього рішуче ніякої допомоги не</span>було, в хаті ставало спокійніше (С. Антонов)</span><span><span>Слідства</span><span>так </span>що, в результаті чого<span>Луша прийшла в спорожнілу </span>хату, <span>сіла на стілець і заплакала </span>голосно, <span>ридма, </span><span>так щобуло чути на вулиці</span> (С. Антонов)</span><span>Мети<span>щоб, </span><span>для того </span>щоб, заради тогощоб, <span>з тим </span>щоб, потім щоб<span>Він </span>встав, щоб <span>піти, </span>але мимоволі затримався (Л. Сейфуллина)</span><span>Порівняльніяк, ніби, наче, <span>немов, </span><span>також </span>як,<span>подібно до того </span>як, на зразок тогояк, як якби<span>Степ йшла </span>вдалину, <span>обширна і </span>рівна, як море (Л. Соболєв); <span>На Червоній </span>площі, <span>нібикрізь туман </span>століть, неясно вимальовуються обриси стін і веж (А. Н. Толстой)</span><span>Порівняльні (при збігу з підрядними спілками за формальною ознакою не протиставлювані сурядним спілкам за значенням)<span>якщо ... </span>то, <span>в той час </span>як, між тимяк, <span>тоді </span>як, <span>у міру того </span>як, ніж ... тим<span>Чим далі ми відходили від </span>берега, <span>тимвідчутнішими ставала хитавиця</span> (О. Плотніков)</span></span>Тут ще відзначимо, що деякі підрядні сполучники можуть використовуватися в структурі простого речення. Наприклад, сполучник щоб приєднує обставина мети, виражене інфінітивом (Ось <span>ми тут тільки що вирішили розповідати по </span>черзі, <span>щоб убити час</span> (А. Новиков-Прибой), сполучник як приєднує іменну частину складеного присудка <span>(Мрії як вольні</span> <span>птиці), обставина способу дії ( </span><span>Як грім пролунав оглушливий </span>вибух) і може виступати в ролі прийменника в якості (Отже, <span>я вам раджу </span>як приятель<span> бути обережніше </span>(М. Лермонтов).</span></span></span></span></span>
