В невеличкому лісовому джерелі, яке зручно вмостилося в тіні старої вільхи, вода була прохолодною навіть у спеку
Справжній друг насамперед має бути другом. Є таке прислів*я "скажи меня хто твій друг і я скажу тобі хто ти", але це не є важливим. Ви можете бути геть різними та чудово розуміти один одного. Одними з головних компонентів дружби є довіра, тому що без довіри (на мій погляд) дружба не є дружбою. Та лише час здатен показати тобі хто є друг, а хто ворог, адже справжньою є дружба провірена часом.
На дворі,за вікном - "зимова краса". дерева та кущі одягнені у найкращі вбрання, білосніжні прикраси, до вподоби і малечі і дорослим. Поглядаючи у вікно,ми з моїм товаришем, замилувалися та вирішили швидко вдягнутись. Вийшли на подвір'я,взяли санчата та лижі і побігли до засершого озера,на якому, ця краса, здавалася,ще чарівнішою. Бруньки на деревах заворожували наш подив, візерунки, замерзлого озера, нагадували казку. награвшись у сніжки,зліпивши снігову бабу, ми пішли грати в хокей з друзями. найгарніші та найрізноманітніші сніжки пролітали повз нас, зупиняучись на лиці та одязі. Після повернення додому ми розповіли про таку красу нашим найближчим родичам та друзям і показали їм фото. Чекаючи наступного разу,коли підемо разом із ними, милуватися красою та грою
По поверьям народов Востока, «рубин придает его обладателю силу льва, бесстрашие орла и мудрость змеи. Он способствует чарам любви и страсти. Рубин не следует показывать детям и буйволам: ребенок может испугаться его яркого цвета, а буйвол — разъяриться». О рубине сложено немало преданий и легенд.
В бирманской легенде о происхождении рубина рассказывается об орле Лале, жившем за рекой Иравади, высоко в горах, в одной из кремниевых пещер. Лал был из очень красив и силен, и не только птицы, но серны, джейраны и даже саблерогие антилопы избегали встреч с ним. А ночной разбойник — страшный когтистый филин — с утра до ночи отсиживался в дупле старого текового дерева, пока орел летал над горами. Шли годы, менялись русла рек, рушились в пропасти подточенные горными ручьями скалы, и на груди у орла появились предвестники старости — белые перья. Теперь он пролетал над горами, лесом и кунжутными полями уже не двадцать кругов, а всего лишь десять. С каждым годом Лал сокращал радиус своих полетов. А однажды, желая взлететь высоко в лазурное небо, расправил свои широкие крылья, но не смог оторваться от земли. И понял тогда Лал, что близится к концу его орлиный век. Теперь он уже не мог догнать серну или косулю и довольствовался тем, что залетал в лес и опустошал птичьи гнезда.