Мій друг відповів мені на питання он-лайн.
На день народження батьки подарували мені ноутбук.
Мені зробили ксерокопію книжки.
Я завантажив собі гру на планшет.
Люди все частіше замість звичайних фотографій роблять селфі.
Моя знайома працює флористом.
Видіння- вид
випекти- пекти, виплести-плетіннявинесений- нести
Душе моя, Чого ти сумуєш? Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? - поема "Сон"------------Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами? - вірш "Думи мої"----------------
Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину. - вірш "Думи мої"----------
Брате мій, з тобою Ми давно вже кохаємось, А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась - вірш "Лілея"
__________________________________
"Причинна"
"реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі..."
"І блідий місяць на ту пору
Із хмар де-де виглядав.."
Над моїм вікном ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони в дзьобах мокру глину. Потім я побачив їх задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята. Ластівки зігрівали гніздо.
Та одного разу трапилась несподіванка. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився весь, почував себе господарем. Він був непорушний і гордий.
Ластівки злетілися з усіх дворів, кричали, кружляли, плакали... і почалося щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Вони вирішили ув'язнити горобця. Замурувати його навіки.
Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з глибини гнізда.
Така була розплата (За В. Земляком).
Покотилися клубочки шукати річечку.
покотилися клубочки до струмочка