П р и д и в л ' й а є ц ' й а
Надеюсь правильно
Далекосхідний,військовозобов*язаний,екс-прем*єр,Мінюст,порт*єра,сама-самотою,абикому,день у день,спідлоба,пів-Луцька,Золоті Ворота,ліщиноньці,зарево,недовподоби,суспільнокорисний,казна з котрими,падишахський,іванофранківець,потомственний,станція метро,Васильківська,Парастин,не спростували,пріоритет,порцеляна.
Жили собі троє нерозлучних друзів.
--- А чи не полетіти нам у ракеті на Місяць? -- запропонував Олег.
Всі хлопці погодилися. І вони вирушили у подорож. Там їм було дуже цікаво, а особливо їм сподобалося небесні екскурсії, якими вони мандрували. Місяць був дуже чарівний.
Після цієї на Місяць, діти повернулися додому. Ім було цікаво побувати у незвичайній подорожі.
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім присумна, дощова, холодна. Восени прикрасиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й присонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - присріблясте тонке мереживо павутини, що приблискує у кожному кутку.
Всюди цвітуть ,прикрасиві яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами пригустими ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Кожна людина знає,як важко даються науки , як багато зусиль треба для цього витрачати і чим дорослішими стаємо , тим більше зусиль потребує навчання. Але,як радісно , коли раптом розумієш,що знання,здобуті у минулому знадобилися тобі тепер і допомагають упевнено йти по життю і бути розумною,успішною,освіченою людиною. Але все це ще гілки на дереві знань. Ще гіркішим є його коріння бо будову знань здобути дуже тяжко. Для цього потребується завзятість і велика праця . Але коли у майбутньому розумієш , що це все ти робив (робила) не дарма то на душі стає якось радісно.
