Незнание, невежество, серость
Мого друга звати Міша він вічливий тому що говорить хороші слова, він охайний тому що любить чистоту, він добрий тому що він дає пограти і щось давати і дарувати, охайний тому що ходить до школи чистий і любить чистоту.І ще він лагідний, спокійний тому що нервется кудись.
Я прокинувся,але Олег ще спав,тому я пiйшов на кухню,та зробив нам снiданок.
Это речевое средство оно дает произведению особую художественную выразительность это <span>повторение различных фонетических сочетаний.</span><span />
<span> Якось восени я з батьком йшли полем і
побачили: на великому лузі зібралося багато ластівок. Вони утворили коло, а в
колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів, в нього було поранене крило. Ми принесли його додому. Я назвав його Яша. Ми доглядали, годували його та вилікували поранене крило. Ми врятували його. Яша подружився з домашніми птахами. Він звик до людей. Та дні минали і коли знов настала осінь Яша полетів разом зі зграєю у вирій. Наша сім»я дуже прив'язалася до птаха та інколи сумно дивилися в небо і думали чи не летить наший Яша. </span><span><span> <span>
</span></span>Наступного року коли птахи повернулися з теплих країв, велика зграя ластівок почала кружляти над нашим будинком. Ми раділи, то повернувся наш Яша. Оселилися вони недалеко біля нашого дому.<span /></span>