<span>СполучникПідрядні торги в будівництвіОрганізація підрядних торгівСполучникБагатозначні слова і стежкиЗначення словаСполучникМорфологічний розбір займенникаМорфологічний розбір дієслова, дієприкметники і дієприслівники<span><span>Головна Література Сучасна російська літературна мова</span><span /><span><span>< Попередня ЗМІСТ Наступна ></span><span>Підрядні сполучники<span>Підрядні сполучники також діляться на кілька груп залежно від які висловлюються значень (див. Табл. 46).У табл. 46 представлені семантичні сполучники, тобто позначають певні значення (точніше, логіко-семантичні відносини між словоформами або частинами складного речення). На противагу їм виділяються асемантіческого союзи, що вказують тільки на підпорядкованість придаткове частини, присоединяющие зазвичай із'яснітельние придаткові. Особливістю таких сполучників є функція приєднання, не вносячи додаткових складних відтінків у вислів. У найбільш чистому вигляді "ПРИЄДНУВАЛЬНИЙ" реалізується сполучником <span>що </span>(У Загальній декларації прав людини зазначено, що<span> всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та </span>правах).Про вживання підрядних (як і сурядних) спілок в складних реченнях мова піде докладніше в розділі "Граматика. Синтаксис".Таблиця 46. Групи підрядних сполучників<span><span>Група спілок за значеннямСоюзиПриклади на вживання</span><span>Тимчасові<span>коли, </span><span>після того </span>як, <span>перед тим </span>як,<span>як </span>тільки, <span>тільки-но, </span>ледь ... як<span>Після того як упав Будапешт і була взята</span>Відень, палатних радіо не вимикалося навіть вночі (Е. Носов)</span><span>Причинні<span>бо, </span><span>так </span>як, <span>через те </span>що, <span>у зв'язку з тим </span>що, <span>зважаючи на те </span>що, томущо, <span>завдяки тому </span>що, в силу тогощо, <span>внаслідок того </span>що, <span>в результаті того </span>що, тим більше що<span>Треба додати витяжні </span>стояки, <span>бо кожна корова випаровує диханням десять кілограмів води на добу</span> (С. Антонов); <span>Томущо дощанік був збитий </span>наспіх, дах його в хребтину прогнулася (В. Поволяев)</span><span>Умовні<span>якщо, </span><span>якщо ... </span>то, <span>у випадку </span>якщо,<span>в тому випадку </span>якщо, <span>за умови </span>що,<span>якщо </span>{простий.)<span>Але як я можу проявити </span>ініціативу, <span>якщо я не поважаю начальника</span> (Г. Семенов);<span>Хомі Хомич наказали </span>з'явитись,<span>погрожуючи силою у разі відмови</span> (Ф. Достоєвський)</span><span>Уступітельние<span>хоча, </span><span>незважаючи на те </span>що,<span>всупереч тому </span>що, <span>незважаючи на те </span>що, <span>незалежно від того </span>що, при всьому тому що<span>Увечері на "газик" приїжджав </span>інженер, і,<span>хоча від нього рішуче ніякої допомоги не</span>було, в хаті ставало спокійніше (С. Антонов)</span><span><span>Слідства</span><span>так </span>що, в результаті чого<span>Луша прийшла в спорожнілу </span>хату, <span>сіла на стілець і заплакала </span>голосно, <span>ридма, </span><span>так щобуло чути на вулиці</span> (С. Антонов)</span><span>Мети<span>щоб, </span><span>для того </span>щоб, заради тогощоб, <span>з тим </span>щоб, потім щоб<span>Він </span>встав, щоб <span>піти, </span>але мимоволі затримався (Л. Сейфуллина)</span><span>Порівняльніяк, ніби, наче, <span>немов, </span><span>також </span>як,<span>подібно до того </span>як, на зразок тогояк, як якби<span>Степ йшла </span>вдалину, <span>обширна і </span>рівна, як море (Л. Соболєв); <span>На Червоній </span>площі, <span>нібикрізь туман </span>століть, неясно вимальовуються обриси стін і веж (А. Н. Толстой)</span><span>Порівняльні (при збігу з підрядними спілками за формальною ознакою не протиставлювані сурядним спілкам за значенням)<span>якщо ... </span>то, <span>в той час </span>як, між тимяк, <span>тоді </span>як, <span>у міру того </span>як, ніж ... тим<span>Чим далі ми відходили від </span>берега, <span>тимвідчутнішими ставала хитавиця</span> (О. Плотніков)</span></span>Тут ще відзначимо, що деякі підрядні сполучники можуть використовуватися в структурі простого речення. Наприклад, сполучник щоб приєднує обставина мети, виражене інфінітивом (Ось <span>ми тут тільки що вирішили розповідати по </span>черзі, <span>щоб убити час</span> (А. Новиков-Прибой), сполучник як приєднує іменну частину складеного присудка <span>(Мрії як вольні</span> <span>птиці), обставина способу дії ( </span><span>Як грім пролунав оглушливий </span>вибух) і може виступати в ролі прийменника в якості (Отже, <span>я вам раджу </span>як приятель<span> бути обережніше </span>(М. Лермонтов).</span></span></span></span></span>
Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло. Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів. <span> Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.</span>
Шапка для українців була дуже важливим предметом. Поганою прикметою було загубити її. Без шапки не виходили з хати. Коли заходили до приміщення, шапку відразу знімали. Влітку чоловіки, особливо селяне, часто носили брилі. Цей головний убір був дуже поширеним в Україні. Бриль – це чоловічий солом’яний капелюх. Бриль дуде практичний і добре захищає від дощу та сонця. Цей різновид капелюха обов'язково був у кожного українського хлібороба. Шапка запорожського казака була його гордістю. На Січі у кожного куріня головний убір був своєї форми, не схожої на інші. У курінях були майстри, що шили ці шапки.
Навіть у літню спеку козаки не знімали хутряних шапок. Верхня частина козацької шапки була видовженою, а сама шапка - високою і загостреною. Іноді шапки прикрашали срібною китицею. У відлогах шапки козак-запорожець зберігав невеличкі власні речі, такі як тютюн, люльку та кресало. Таким чином, шапка заміняла козаку кишені.
Шапка також була символом козацької честі. Якщо казак втрачав шапку, навіть на полі бою, це було для нього безчестям.
