Дід Платон в оповіданні "Ніч перед боєм" постає перед нами старим,але досвідченим та мудрим чоловіком,котрий був авторитетом для всіх молодих солдат. Дід перевозив молодих хлопців через річку, висловлюючи свою думку про життя, мудруючи та повчаючи. Це людина стара,але надзвичайно розумна та безстрашна,але наповнена мудрістю та досвідом. У діда був друг Савка, який також разом з ним допомогав переправляти хлопців на ту сторону річки. Дід Савка був бідно одягнений, на голові стирчала шапка,мов коров'ячий кізяк. Не дарма Савка та Платон є не лише сусідами,а й друзями,адже вдачею, розумом та досвідом вони надзвичайно схожі.
«Мартин Боруля» характеристика образу головного героя твору Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та способом ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. Ставлення до інших: зневажає Красовського, наївно довіряє повіреному Тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. Ставлення інших до Мартина: Тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. Ставлення автора до Мартина: за прототип Мартина було взято батька автора. Цим Іван Карпенко-Карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. Моє ставлення до Мартина Борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити Мартин. Це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно.
В якому тексті і який автор?
Я ответила на все вопросы но мне пишет: "О нет! Наверное, ваш ответ содержит ругательство.", хочу сказать, мифология - это одно сплошное ругательство.
1 - Можна. Тому що міфологія завжди є основоположником літератури, віри і певних традицій. Якби не було міфології - не існувало б і понять звідки взявся цей народ і як він повинен поводитися.
2 - Міф і казка - це вигадані історії. Міф - про богів, природні сили та явища, в які люди вірили, як у щось святе, недоторкане (Бог. ІІсус, Зевс, Геракл, Афродітта), але справжнє. Казка - про вигаданих персонажів, якими зазвичай просто лякали діте, або розважали (баба Яга, кощій Безсмертний, Грицько, Кіт у чоботях і т.д)
3 - у кожного народу, свої легенди та уявлення про те, як постав світ. Давні люди думали по-різному. Версії були цікаві. І те, що земля стоїть на великій черепасі, і на трьох слонах, і так далі. Зараз дві версії - світ створив Бог; Земля- частина всесвіту і єдина планета, де створені комфорті умови проживання для всіх біологічних видів.
4 - Я знаю такі міфи: (перечислюєш, знайди будь-що.)
5 - Всесвіт складається з трьох основних частин: вищого світу, нищого світу, та світу людей. (Світ між ангелами та демонами) (потім поясни думку)
6 - Міфи індійських племен Південної Америки, Міфи народів Сибіру (людина пішла від ведмедя), В Індії існує міф, що Всесвіт створив Брахма, а потім створив синів: Маричі, Атрі, Ангірас, Пуластья, Пулаха, Крату, Дакша та Бхрігу. У Китаї зберігся міф про прародительку людства Нюйву. У Біблії розказано, що Бог створив людину на шостий день створення світу.