Тема твору:Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутне
Ідея твору:
Заклик до єднання, любові до рідної землi
Центральні образи: Руська земля, Ігор, Святослав, Ярославна, Всеволод, автор та ін.
Характерні риси «Слово о полку Iгоревiм…» : проводиться тема захисту рідної землі від
народу-агресора;
історичне тло створюється у протистоянні ворогу;
- у центрі боротьби стоїть держава;
- епічні герої орієнтуються на верховного правителя, який уособлює народну єдність;
<span>- герої проявляють небачену сміливість і в бій за рідну землю йдуть, як на свято;
- з повагою мовиться про родоначальників;</span>
1 Приїзд Тугара Вовка
2 Дали дочкау Тугарам Мирослава
3 Напад татаро-монголів
4 Визволення сина Захара
5 Смерть головного героя.
<u>Характеристика образу Роксоляни Осипа Назарука </u>
Риси характеру Роксоляни - рішуча і винахідлива; - благородна та скромна; - весела (Хуррем) і оптимістична; - цілеспрямована та волелюбність; - терпима і безоглядна до будь-яких труднощів.
Мотиви і діяльність Роксоляни - зовнішня краса і внутрішня мудрість; - здатність до прийняття вагомого рішення; - глибока повага до своїх батьків, Абдуллага, Сулеймана; - прагнення пізнати нове і цікаве; - поважне ставлення до релігії; - вміння боротися з ворогом; - самопожертва заради народу, рідного краю; - стійко сприймає життєві труднощі
XVII століття — складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля «посміхалася»: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами гарему, їхній світогляд зазнавав убивчої наруги під впливом чужинної культури й релігії, їхнє спілкування — розмови з чоловіком, іншими його дружинами та прислугою. Такими були закони мусульманства.
<span>Тим більш дивовижною, аж до неправдоподібності, здається історія життя української дівчини Анастасії Лісовської, яка, не виділяючись вродою, змогла стати дружиною Сулеймана Пишного, десятого султана Османської імперії, відмовилась носити чадру і супроводжувати свого чоловіка у військових походах, навіть впливала на державну турецьку політику. </span>
<span>Образ Роксоляни (під цим іменем Настя Лісовська увійшла до історії) в романі Осипа Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але найважливішим, що спробував відтворити письменник, на мою думку, є неоднозначність постаті української дівчини, що стала турецькою султанкою. Що привело її до влади? Розум? Так. Кохання? Так. Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун (ще одне ім'я Роксоляни)? Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей? </span>
<span>У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам'ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот. Напевно, хтось скаже: «Фатум! Доля!» Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах (хоча б із монахом-відступником чи з мусульманськими мудрецями), скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо. </span>
<span>Тож пам'ятаймо історію й учімося з неї найкращого. А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби. </span>
1) Розповідь про федька який він паганій (його опис)
2) тут описується все про Толю сина володарів дому в якому жила сім'я Федька
3) Федько завжди спокушав тольку до своіх забав, його за це лаяли вдома батьки
4)Одного разу толя не втримався і пішов до хлопців
5) Між хлопцями почалась суперечка (якраз була весна), толя і федя побились об заклад що завтра федько перейде річку з одного боку на інший перестрібуючи з льдинки на льдинки
6)вранці хлопці прогуляли школу і пішли на річку Федько взяв палицю і пострибав, дорослі помітили і кричали на нього але він не слухав
7)Толя почав заздрити і подумав що теж зможе і пішов на кригу, а ле крижинка відірвалась від берегу і попливла
8)Толя розгубився почав панікувати і плакати, та федько ж ні він одразу допоміг малому вистрибнути на берег
9) Але під ним крига тріснула та він провлився, батьки хлопців прибугли почали лаятись
10) Коли прийшов тата толі він запитав у ледь ледь жівого федька
-ти це зробив? Та федько заради толі в перше в житті збрехав і сказав так
11) вдома ледь живого федька били та лаяли до поки він нещасний не втратив свідомість, потім його лікували декілька днів, але він помер, хоронило його все село а толя дивився у вікно і грався з чижиком якого він сказав федіровій матері віддати його
