На мою думку, Михайло одружився б з Анною, на своїй отриманій в спадок землі займався б городництвом, яке з часом би давало непоганий прибуток, любив би своїх дітей, відддав би в науку. Вибачив Савку, і вони б знову жили всі разом в мирі і злагоді
Характеристика Славка Беркути:
Славко Беркута - центральний персонаж твору "Шпага Славка Беркути". Це учень середньої школи - 7-8 класу. Він проживає у славетному місті Львові. Він має дуже хороші стосунки з батьками. Славко радо спілкується з родиною, співчуває її членам, ділиться з ними своїми переживаннями. У хлопця є два захоплення - це спелеологія (наука про печери) та фехтування. Славко має друзів, проте часто страдає через недовіру однолітків. Це щирий хлопчик, хороший друг, який прагне розвиватися та досягати успіху.
Головним персонажем є дівчинка. Вона школярка, як і ми. Справжнє ім’я дівчинки Галя, але усі рідні та знайомі кликали Аля. Таке імення і прижилося. На вигляд вона була звичайнісінькою : «ластовиння на носі, дві кіски, ямочки на щоках. І морозиво любила, як усі». Ходила до школи. І характер мала б гарний, якби не одна дуже погана риса. Все, за що бралася, не доробляла до кінця. З причини чи без причини завжди відкладала на потім. Навіть випадок з подарунком для бабусі, а був це недошитий рушничок, нічого не навчив Алю. Ну, присоромлена прийшла вона додому. Сказала: «ось візьму голку й навишиваю вам сто півників, щоб ви не думали!..», але обіцянка знову залишилася лише словами, вона і не думала доробляти рушничок. І, можливо, Аля надовго залишалася такою, якби не пригоди у казковій країні Недоладії. Тут вона зустріла друзів: Недоладька та Недопопелюшку. У дивній країні мусила сама відповідати за свої вчинки, проявляти кращі риси, виправляти погані. Аля вміє міркувати, є кмітливою, адже не розгубилася, хоч шлях був страшенно покручений і весь у вибоїнах. «Але який би він не був, раз він є, то мусить кудись вести», — подумала Аля й рішуче рушила вперед.
Коли побачила бабку, яка без крильця не літала, подумки пожаліла її. На цей раз ще й зробила один добрий вчинок: пришила крильце, яке хтось недоробив, щоб бабка змогла полетіти. «І Аля зрозуміла, що вперше у своєму житті довела справу до кінця», відчула, що «це дуже приємно — розпочату справу доводити до кінця». А потім закрутила гвинтик Недокватирці та вилікувала її, попереду Алю чекало багато інших дороблених справ. Також ми бачимо, що Аля смілива дівчинка, не побоялася проникнути у зачарований будинок Недочеревика, де книга вказала їй шлях додому. Коли виконувалися бажання, достатньо було загадати перенестися додому, та дівчинка не проказала цього. «Бо перед очима раптом постав стурбований Недоладько. Вона згадала його слова й уявила, як він чекатиме її на пустирі десять, двадцять і всі сто років». Тут проявилася вірність друзям, переживання за них, товариськість дівчинки. Коли побачила несправедливість та жорстокість Недорадника, боягузтво короля, вона обурюється : «А ви мовчите й дозволяєте йому робити такі жахливі речі?!».
У наш час головний двигун всього соціуму - це гроші. Напевно, на всьому білому світі немає людини, який би не знав, що це таке. Коли ми чуємо слово «гроші», машинально в уяві з'являються папери з різними цифрами і символами. Ці «папери» дають нам можливість жити, харчуватися і одягатися. На превеликий жаль, для більшості людей, гроші стали сенсом їх життя.
Як відомо, гроші з'являються тоді, коли людина починає працювати. Ми ходимо в школу і вчитися там для того, щоб стати фахівцем і забезпечувати себе і свою улюблену сім'ю. З самого раннього дитинства, я вислуховую те , як легко жити людям, у яких багато грошей. Я розумію, що коли закінчу школу та інститут, мені потрібно буде щодня ходити на роботу. У фільмах показують замки багатих людей, їх шикарні машини і їх розкішне життя. Погоджуся, що мені б теж дуже хотілося жити також. І тоді я замислююся про те, яку роль зайняли гроші в моєму житті.
Враховуючи, що я живу в великій родині, а мої батьки прості вчителі, у нашій родині постійний дефіцит грошей. Від батьків я буквально постійно слухаю те, що немає грошей, як все погано і як чудово та здорово живеться тим, у кого є гроші. Всі навколо тільки і говорять про гроші.
Часто, перед сном, я уявляю, як я раптом знаходжу величезний мішок грошей. Звичайно, я б їх витратив на моїх рідних людей. Купив би їм все те, про що вони так все життя мріяли. І може бути тоді б вони стали помічати ще щось навколо себе, крім фінансів. Адже в світі так багато прекрасного, а люди живуть тільки розмовами про гроші.
Я завжди говорив, і буду продовжувати говорити, що щастя – це не гроші, а рідні і кохані люди поруч. Але для кого-то саме вони - єдиний шлях до щастя. Мова йде про хворих дітей, яким терміново потрібно зробити операцію, яка врятує їх крихітну життя. І тоді, між життям і смертю, цієї маленької людини розділяє тільки величезна сума грошей. Мені здається, що для цієї сім'ї найголовніше щастя в цю мить – це гроші! Тільки вони можуть врятувати їх дитини. Виникає риторичне запитання, чому в цих батьків немає їх, хоча гроші їм так потрібні? І чому в інших людей їх настільки багато, що він ними просто постійно кидаються? На це питання навряд чи мені хтось дасть переконливу відповідь.
Особисто я б хотів знайти золоту середину по відношенню до грошей.Мені б не хотілося переходити тонку грань між спроможністю і жадібністю, одурманенностью грошима.
Ми всі іноді кажемо неправду, брешемо, якщо бути точним. Людина дуже часто починає брехати, щоб сховати свої слабкості від інших та виправдати свої помилкові вчинки. Коли ми робимо щось не так, ми це відчуваємо, як і відчуваємо те, що наслідки нашої помилки будуть неприємними. Не кожен має достатньо мужності собі в цьому зізнатися та взяти на себе відповідальність за вчинок чи помилку. Як правило, людина вибирає найбільш легкий шлях – брехню в надії, що ніхто не побачить некрасивої частини її особистості.
Але проблема у тому, що будь яка брехня з часом стає відомою і завдає більших неприємностей, аніж сама ситуація, що провокувала людину на брехню. Тоді наслідки можуть бути дуже непередбачуваними і людина втратить контроль над своїм життям. Ще одна неприємна риса брехні полягає в тому, що вона затягує людину, як сипучі піски, адже щоб заховати ще глибше одну брехню, треба вигадати дві нові тощо.
Людина, яка бреше, також втрачає внутрішній спокій. Кожну хвилину вона – свідомо чи ні – чекає того моменту, коли всі дізнаються правду. Це завжди впливає на поведінку та здоров’я. Крім того, нові й нові вигадки віднімають купу сил, які можна було б пустити в більш корисне русло, наприклад, в творчість.
Окрема мова про відносини. Ніщо не руйнує їх так швидко та докорінно, як неправда. Відносини будувати дуже складно: потрібне терпіння, любов, довіра. Брехня одним рухом затирає все добре та прекрасне, що було між людьми. Промайнувши лиш тінню мимохідь, вона забирає з собою фундамент відносин – довіру, яку так нелегко повернути знов. Тому наступного разу, коли захочеться звернути на легку доріжку брехні, пам’ятай, що насправді ти втрачаєш набагато більше. Ти втрачаєш частину себе, свій шанс на духовний розвиток, втрачаєш частину своєї душі…