. Приказки. • Хліб у поті чола. • Земля — найпривітніша людська домівка. • З любові й терпіння народжується людина і хліб. • Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.
3.11.2. Народна мудрість. • Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. • Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
3.11.3. Людина і чаклунство. • відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце». • «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
3.11.4. Свята. • Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»
Евшан-зелье (Евшан-трава) (укр.Євшан-зілля) — поэма украинского поэта Николая Вороного, написанная в 1899 году в Полтаве.
Сюжет поэмы навеян летописной легендой о чудодейственной силе травы-зелья евшан (полынь), которая возвращает людям утраченную память.
Актуальная для денационализированных украинцев, эта легенда вдохновила Н. Вороного на поэтическое отображение пробуждения самосознания людей, которые потеряли свои национальные корни. Сам символ евшана, как и многочисленные пересказы и перепевы легенды, были настолько актуальны и понятны в Украине, что не только литературные произведения, но и периодические издания, народные хоровые коллективы, школы выбирали для своего названия слово евшан, а литературный критик Николай Федюшко взял его себе в качестве псевдонима.
Поліанна-цe головний гeрой твору Eлeонор Портeр Поліанна.
Назвали дівчинку таким імeнeм чeрeз тe що іі тітку звали Полі а матір Анна от і вийшло ім'я для дитини.
Поліанна житєрадісна дівчинка яка нeвміла сумувати .Вона навіть в самих прикрих ситуаціях знаходила щось позитивнe.Цe малe і радіснe дитя нeсло щастя усім навкруги,алe всі вважали бeзглуздим бути радісною вeсь час.
В кінці твору Поліанна потрапила в аварію.Всі думали що вона нe зможe ходити, алe вона всe таки пeрeмогда біль і почала ходити
Ця мала нeвгамовна дівчинка змусила всіх повірити у тe що счастя буває у всьому навіть у самиз прикриз ситуаціях！
З ким на початку повісті жив Климко?
Як звали кращого друга Климка?
Як звали вчительку Климка?
Де знаходилась сіль?
Чому Климко пішов по сіль у Слов'янськ?
Ким працював дядько Кирило?
Що зацікавило Климка на базарі?
Як Климкко і дядько Кирило врятували дівчину від поліцаїв?
Де жили Климко і Зульфат?
Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка?
Чим пригощали тітки Марина Климмка?
Що наказав зробити дідусь Гарєєв Зульфатові?
Що робила на базарі Наталя Миколаївна?
З ким була Наталя Миколаївна коли Климко зустрів їх її на базарі?
Що приніс дідусь Гарєєв у вагову?
З ким жив Климко після того як втік від тітки?
Чому Кличко не хотів щоб по сіль з ним йшов Зульфат?
Скільки Климко заплатив за точки?
Чим закінчився твір?
Від чого помер Климко?
