<span><span><span>Славко:
Вік
</span><span>Учень 7–8 класу
</span></span><span><span>Місце проживання
</span><span>Місто Львів
</span></span><span><span>Стосунки з батьками
</span><span>Добрі, довірливі, співчутливі
</span></span><span><span>Ставлення до друзів
</span><span>Товариський
</span></span><span><span>Улюблене заняття
</span><span>Фехтування, спелеологія
</span></span><span><span>Стосунки з природою
</span><span>Захоплений природою, бачить в усьому таємниці, любить їх відкривати, цікавиться печерами
</span></span><span><span>Дії та вчинки
</span><span>Знаходить собі заняття, багато займається самореалізацією, страждає через «недовіру» однокласників
</span></span><span><span>Риси характеру
</span><span>Добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовність долати труднощі
</span></span><span><span>Ставлення автора до героя
</span><span>Захоплення від вміння самореалізовуватись
</span></span></span><span><span>Юлько :
Романтичний
• Розумний
• Відмінник
• Любить батька й маму
• Має багату уяву
• Гарно малює, особливо коней
• Пишається батьком
</span><span>• Гоноровий
• Ображає поранену сороку
• Самотній
• Гордий
• Зарозумілий</span></span>
<u>СМІЛИВИЙ ВЧИНОК
ШКОЛЯРА</u><u> </u><span> Дванадцятого квітня, опів на третю
годину дня, як завжди, шестикласник однієї із київських шкіл Сергійко Лагода, повертався
із школи додому. Сьогодні він отримав гарні оцінки, тому дорогою він весело
наспівував собі якусь пісеньку. Перші теплі промені сонця, повільний вітерець,
щебетання пташок, весняний запах молоденької травички біля будинків - все це
затьмарило Сергійкові голову, що він і не помітив, як вже йшов по своїй вулиці.
Думки хлопчика перервав якийсь різкий запах. Він не міг зрозуміти звідки цей
запах, тому роздивлявся навкруги. Але підвівши погляд вгору, школяр побачив , як
з вікна на дев'ятому поверсі здіймається велика чорна хмара диму. Сергійко, не
маючи при собі телефону, не розгубився, відразу вбіг до будинку і почав дзвонити
в усі двері першого поверху. Хоча у цей час майже всі люди на роботі, на щастя,
в одній із квартир господарка була вдома і відчинила двері. Вони швидко
зателефонували до пожежної служби, а також викликали «швидку допомогу». У
лічені хвилини прибули пожежники і «швидка». Коли вогонь було ліквідовано, пожежники
похвалили Сергійка, а мешканці будинку щиро дякували йому за допомогу. Як
з’ясувалося пізніше, причиною пожежі була залишена увімкненою праска, внаслідок
чого сталося коротке замкнення проводки. Хто знає, якби не небайдужість,
зібранність і вміння швидко діяти у складній ситуації хлопчика, то що б
лишилося від квартири, та і, взагалі, уцілів би будинок?</span><span><span> Про цю </span>подію дізналися в школі і вже наступного дня його всі
називали героєм.<span> Сергійка Лагоду нагородили цінним
подарунком і вручили грамоту. </span>Хоча сам Сергійко каже, що: "В таких ситуаціях потрібно не розгубитись і вчасно
прийти на допомогу людям, тому я певен, що всі ми можемо стати героями."</span><span> І, наприкінці, хочеться додати, перш,
ніж вийти із приміщення, не забувайте вимикати електроприлади!</span>
1)"Золото - не дівка! Наградив бог Терпелиху дочкою. Кромі того , що красива,розумна,моторна і до всякого діла дотепна - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; і матір свою на світі держить."
2) Наталка любилась з Петром , як брат з сечтрою
3)" Лучше посідію дівкою, як піду заміж за таких женихів, які мені сватались (вірність )
4)" всі матері пртміром ставлять Наталку у приклад."
-Привіт друже!
-Привіт!
-Як думаєш, яке у піснях оспівується героїчне минуле?
-Думаю, що про битви козаків із татарами і поляками.
-Напевно, але я думаю що не тільки це, а й про селян та їхніх героїв та їхні подвиги.
-Так, я теж про це подумав.
-Чому не сказав?
-Незнаю.
-Ну добре
, бувай.
-Бувай!
На мою думку, "слово, чужинцям кинуте на сміх" означає те, що українська мова довгий час була під забороною для багатьох жителів України. Чого лише варта епоха панування Радянського Союзу з їхньою політикою радянізації. І навіть зараз є багато людей, які не визнають українську мову в якості самостійної. "Співочий грім батьків моїх" навпаки ж говорить про те, що наші пердки говорили українською мовою і для автора мова є не лише ознакою нації, але і символом єдності поколінь. Він вказує на те, що українська мова буде невід'ємною складовою української нації. І без неї ніяк не може бути України.
