<span><span><span>загартовувати,</span><span>закріпляти, </span><span>засмоктувати, </span><span>затвердіти, </span><span>насталювати,</span><span>озлоблятися,</span><span>робити твердим, </span><span>твердіти,</span><span>черствіти</span>
</span></span>
Спочатку Докія була проти такого рішення, оскільки не хотіла, щоб Петро смішив людей, тому що він за все життя не знайшов собі пари, а на старості літ вирішив одружитись. Також причиною було те, що рід Докії і Петра був попівським, а Анна була бідною, без шматка землі та ще й з такою трагічною долею. Петро переконав Докію, що Анна буде хорошою дружиною.
Незнаю правильно ли это,незнаю взяла с интернета
<em>ШРАМ (справжнє прізвище Чепурний)</em>
<em>По одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. Як же піднялись козаки з гетцу маном Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. Ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремія... У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано. не раз дзвонив старий Шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.</em>
