<span>Бобина
</span>Десь у клубі виступав Лектор із столиці. Вчив людей, як піднести Урожай пшениці. Як з’ясована була Істина остання, Лектор звично запитав: - В кого є питання? До трибуни підійшла Тітка Василина. - Ви, пожалуста, скажіть, Що це за бобина? Взяв бобину вчений муж, Довго роздивлявся: От так штука, от улип… От тобі й попався.. Витер хусточкою злак, В рот до зуба суне, Раз куснув, а потім ще – Та убік як плюне! - Що за витівки такі? - Грім на тітку мече. – Що ви тичете мені? Це ж драже овече!.. Тітка дивиться в лице, Сміх її аж трусить: - Що то вчений чоловік! <span>Що не дай розкусить </span>
1. Коли Калач втікав а за ним гналися
2.Зустріч двох Гордіїв та лицарів
3.Їх поєднання
1) 30-річний полон козаків
2)Прихід Марусі до невольників
а) Предвеликодня субота
б) Розмова з козаками
3) Від'їзд турецького пана до мечеті
4) Видача ключів на руки Марусі
5) Визволення козаків на великдень
а) прохання Марусі не минати Богуслава
б) прохання до батьків
У будь-які часи знаходилися сміливі люди, які щиро прагнули до об’єднання українського народу, до збереження української державності. Дуже довго це не вдавалося, та українські поети і письменники не раз торкалися цієї теми та відображували її у своїх творах. Одним з перших в українській літературі питання боротьби українського народу за свободу та незалежність торкнувся талановитий український письменник М. Куліш. Герої його творів перші перенесли боротьбу проти зовнішніх ворогів на внутрішніх і направили свої зусилля на здобуття релігійної, політичної та національної свободи і незалежності.У романі П. Куліша «Чорна рада» ми спостерігаємо різні погляди на незалежність та соборність України. Наприклад, у образі Сомка автор відображує власний ідеал українського гетьмана, розумної, талановитої, освіченої людини, здатної об’єднати всі українські землі сильною рукою і створити могутню державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на погляд головного героя, треба було утвердити панування старшин, які б тримали голоту в покорі, та встановити в країні мир, піднести її освіту і культуру.Але, на жаль, тогочасна влада була проти і потрібні були дипломатія та хитрість, а найголовніше – вміння згуртовувати навколо себе однодумців. Слід зазначити, що Сомка зрадили саме його полковники, у яких він був упевнений. Крім того, треба було подумати про встановлення хоч якоїсь соціальної справедливості і полегшення становища трудового народу. На жаль, усього цього у славного наказного гетьмана не було, тому він і програв та поплатився своїм життям за нереальну ідею.Гине полковник Шрам, палкий прихильник об’єднання окремих частин розрізненої України, прихильник становлення міцної гетьманської влади і створення автономної республіки. Дивним чином його патріотизм поєднався з поверхневим ставленням до пересічних українців, зокрема запорожців. Про який же мир у цьому випадку може йти мова, коли пересічні українці у результаті кровопролитних воїн не можуть отримати нічого, окрім нового тиску з боку можновладців?І козацька старшина, і запорожці, і простий народ, як уже часто бувало на нашій рідній землі, виявилися занадто довірливими до фальшивих обіцянок представників влади, до обіцянок чергового претендента на булаву українського гетьмана і чин російського уряду. В епоху, яку відтворив у своєму романі «Чорна рада» П. Куліш, посилився гніт поневоленого українського народу, тиск північних сусідів, кривавий розбрат, а крім того, нехтувалися усі права, які були здобуті у визвольній боротьбі наших співвітчизників проти польської шляхти.
