<span>1) </span>160
кіл
— Ану, хлопці, додайте йому ще
десять кіл, — махнув пальцем Брякус. Він про щось зосереджено думав.
Результат був таким же. Так
повторювалося кілька разів, поки вага не збільшилася до 160.
— Молодий
чоловіче, дорогий ви мій! — з порогу схвильовано звернувся Брякус до
Івана. — Це неймовірно, але факт! Запам’ятайте цей день: сьогодні ви
встановили новий рекорд Республіки! Ура!
2)”Боже,поможи”
«Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і
проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже, поможи!»
3)Колишній
журналіст, який спився, продав квартиру й тепер мешкав у розвалюсі по сусідству.
4) Він несе цілу торбу яскравих дрібничок. Карлик шпортається
— і весь цей мотлох розлітається по арені. Мавпочка скубе його за волосся. Зала
регоче. Піня збирає своє багатство, але робить це дуже незграбно, раз по разу
щось гублячи. За кожну втрату мавпочка дає йому ляпаса. Зала надриває животи.
Раптом Піня підкидає свої знахідки вгору й починає ними жонглювати. У повітрі
літають черевики, пляшки, м’ячики і навіть шабля.
В сучасному світі, де все побудовано на брехні та зраді дуже важко знайти дійсно справжнього друга.
Дружба поняття відносне, адже сьогодні ти успішна людина і тобою всі захоплюються, а завтра ти ніхто і нікому не потрібен. Особисто я переконана, що справжній друг - 1. Саме цей друг перевірений часом, складними ситуаціями і є тією опорою, яка не зрадить тебе на твоєму життєвому шляху.
Якщо ви не пережили разом жодної складної ситуації, не спішіть називатись друзями. Інколи такі перепони трапляються, що не кожен здатен зробити правильний вибір. А інколи потрібно вибирати між тим, що ти вважаєш правильним і своєю дружбою. Тому спершу подумай, чи готовий в першу чергу ти, бути справжнім другом і шукай собі відповідно. І ніколи не забувай, у цьому несправедливому світі є людина, яка стане тобі другом. Саме тим другом, який буде тобі підтримкою незважаючи ні на що.
Уявіть, що все склалося інакше...
Після того, як Федько врятував бідного ...(я забула як звуть тгго малого хлопця), то потім, всі могли хвалити Федька, явважаю, що він би змінився. Я думаю, що Федько потім зрозуміє всі свої помилки та виправится, стане кращим: буде слухняним, доброзичливим, завжи буде слухати батьків та не суперечити їм
Лось звичайний заселив лісову та лісостепову лісосмуги на південь до гір Карпат. Розселився на території нашої країни з Білорусії. Це велика тварина, довжина тіла може досягати 3 метри, висота понад 2 метри. Маса тіла 360—600 кг. Він має грубу шерсть, буро-чорного кольору, тільки чотири ноги світло-сірі, майже білі. На відміну від оленів, тулуб та шия у нього коротші, загривок у вигляді горба. Голова велика. Спереду нависає м’ясиста верхня губа, під горлом теж видно досить великий виріст. На відміну від зору, нюх та слух добре розвинуті. Роги є тільки у самців, їх два. Вони величезні та лопатоподібні, вважаються мисливським трофеєм. Їх тварини скидають кожної осені. Лосі травоїдні. Добре плавають.<span> Лосі дуже довірливі тварини, тому часто стають здобиччю браконьєрів, хоч на них полювати заборонено. Популяція лосів швидко зменшується, у 2009 році планувалося включити їх до Червоної книги, проте, на жаль, на даний час цього не зроблено.</span>
Саме найперша книжка була у мене це колобок. Мені найбільше там сподобалось напевно те, що колобок від усіх втік, але від лисички ні. Лисиця хитріша була за колобка. Коли бабуся спекла колобока то колобок втік від неї потім від діда, зайця, вовка і співав ту ж саму пісеньку. А коли він прикотився до лисички то він теж проспівав ту пісню, але лисичка його з'їла. Ось і те найбільше мені тоді сподобалось. Напевне й тому вона була моя перша книжка яку я прочитала сама...