Цього літа я прочитав дуже цікаву книгу повість " Кайдашева Сім'я " Івана Нечуй-Левицького. В ній розповідається про життя та побут двох сімей після смерті батька. В повісті дуже багато смішних та смутних сцен. А саме про поділ землі між двома братами старшим братом Карпом та меншим братом Лавріном, перерозподіл землі жінкою Карпа Мотрею та свекрухою старою Кайдашихою та багато інших чвар таких як сварка через грушу та побите вікно в хаті Мотрі та Карпа під час якої Мотря вибила око свекрусі. А Мелашка яка на відміну від Мотрі була з бідної сім'ї не змогла жити в такому напруженому становищі пішла в Київ на прощу в пошуку духовного та морального спокою. Закінчується повість тим, що груша через яку почалися чвари між сім'єю засохла, а в сім'ї Кайдашів настало перемир'я.
У мене важка валіза, у а Сашка легка. Багатому - щастя, бідному - діти. Красива дівчина перетворилась на потворну відьму.
В лузі дощик із квіток
Сплів вінокчок кольоровий
У долину
Аж до річки
Простяглись барвисті стрічки
Сяд..мо, ковал..с..кий, велетен..с..кий, височен..ко, вишен..ка, у скрин..ці, на сторін..ці, низ..кий, нян..чити, піс..ня, тан..
Yulia13k
Сядьмо, ковальський, велетенський, височенько, вишенька, у скриньцi (вiд слова скринька), на сторiнцi (вiд слова сторiнка), низький, няньчити (вiд слова нянька),пiсня, танцювати, рiзьблення (вiд слова рiзьбяр), камiнчик, бринчати, меншенький (вiд слова менше), малесенький, надсилається, донецький, Васьчин, учительчин (вiд слова учитель), хлiбопiч, бо<span>їться, тьмяний.
Правопис деяких слiв пояснила у дужках.</span>
У Країні Часу жили собі різні жителі: циферблати, стрілки, години,хвилинки, секунди...І кожен мав своє місце.
Але якось прийшла у Країну Часу одна маленька Хвилинка і захотіла оселитись там. Але жителі Країни Часу уже розібрали всі домівки і маленькій Хвилиці не було де жити. Вони гадали, що якщо для неї нема місця - вона тут не потрібна. І вигнали.
Пішла Хвилинка далі, засмучена. Але, як тільки вона минула браму Країни Часу - будиночки всіх жителів раптом зруйнувались, а Країна Часу - зникла!
Хвилинка йшла і не оглядалася. Вона знайшла собі маленьку хатинку в лісі і поселилась там. А жителі, ті що вигнали Хвилину, зрозуміли, що втратили дорогоцінну хвилину свого життя...
