<span> Настояна на терпких травах, снується вереснева, лагідна тиша. Рання осінь уже починає прясти сріблясте павутиння, губить білі пасма на левадах.Небесна блакить стає ніжно-шовковою, здіймається все вище й вище, і по ній вже пролітають ранніми ранками журавлині ключі.Зацвітають квіти осені, уже запалали червоні кострища жоржин побіля хат, майорять розмаїттям по-дівочому соромливі айстри, палахкотить ніжним жаром пелюсток вогниста сальвія, ще квітують рожеві і пурпурові мальви на високих стеблах, виграючи своїми дзвіночками тихий реквієм літу.У густій кроні кленів уже хтось бризнув ніжною позолотою, але вони ще не здаються осені, киплять зеленим соком. Задумливі берези вплітають у свої ніжні коси жовтогарячі кісники. Тільки сосни стоять зелені, тисячами, мільйонами голочок прошиваю чи небесний шовк, розливаючи терпкий запах живиці.<span>Вереснева благодать. Чудова пора зрілості. Ясна прозорість. Заколихана тиша. Услід за нею починається пора тихої зажури, пора бабиного літа (За І. Цюпою, 134 сл.).</span></span>
1.<span>Збираючись на день народження одягнися гарно - цим ти виразиш своє відношення до святкової події.
2.</span><span> Не спізнюйся.Не гарно змушувати гостей чекати.
3. </span><span>Увійшовши в кімнату, голосно й виразно привітайся з усіма присутніми.
4. </span><span>Дотримуй правил поводження за столом,а також правил етикту і поведінки.
5.</span><span>Поводься спокійно, тихо, стримано.Не привертай до себе набажаної уваги.
6.</span><span>Не помічай помилок господарів або когось із гостей та не вкажуй на них при всіх.
7.</span> <span>Без запрошення за стіл не сідай.
8.</span><span> У гостях не слід шепотіти, говорити по секрету будь з ким.
</span>9.<span> Якщо хто-небудь з гостей неприємний тобі, не показуй цього. Будь з ним ввічливим, як і з усіма.</span><span>
10.Не забувай дякувати господареві за його гостинність та зарошення.
</span>
Одного сонячного ранку на території королівства мови трапився курйоз. Неждано-негадано з'явилися чужинці - дієприкметний та дієприслівник. Вони, б'ючи себе кулаками в груди, кричали, що прийшли в гості до своїх, до діда Дієслова та його дітей - сина Прикметника та онучки Обставини. Ті, в свою чергу, обурювалися, кажучи, що то нав'язана чужинцями думка і до цих диваків ніякого відношення не мають. Де ж таке бачено, щоб порядні прикметники та обставини відповідали ща якісь чужі запитання?! Пішли бідолашні на розсуд до королеви Граматики, ану ж, вона має знати відповідь у цій ливеій ситуації. Мудра правителька пояснила, що справді, колись давно у всіх потерпілих були спільні предки, тож вони є родичами. Присоромлені Дієслово, Прикметник та Обставина вибачилися, і навіть поступилися місцем у реченні. З тих пір Дієприкметник та Дієприслівник не зазнають поневірянь, та не всі народи їх прийняли, тому учні до цього часу роблять помилки.
1. Г
2. Г
3. Б
4. Б
5. Б
6. В
7. В
8. А
9. В
<span>10. [|~~|, — ═]: [═ —], [═ —], [— ═].</span>
<span>11. (Хоч — ═), [|~~|,— ═]: [— ═].</span>
<span>
1.Більш як століття
досліджуючи трипільську цивілізацію, археологи прийшли
до висновку: в трипільців були вироблені<span> цікаві світоуявлення, </span>розвинена<span>
самобутня культура, вони </span>мали досвід обробітку землі.</span>
<span>2.Але не забуваймо, трипільці не одні
хлібороби на весь світ.</span>
<span>3.Мала Азія, Крит, Палестина, Месопотамія,
Середня Азія аж до Китаю теж входили
в цей великий калейдоскоп хліборобських племен.</span>
<span>4.Хоч Трипілля і входило в цей масив, як найдальша периферія, воно мало
багато переваг: племена не
знали ще рабства, податків,
влади, насильства.</span>
<span>5.Людність могла тисячоліттями розвиватись, не боячись, що налетить хижак та пожене в неволю.</span>
Мати поклала спати дітей, проспівавши свою вечірню колискову.
