Вистава-показ п'єси, опери, балету і таке інше; сценічне видовище; спектакль.
Святково вбрані люди спішити до клубу на виставу.
Виставка- публічний показ спеціально підібраних предметів і місце цього показу.
У Київі ми ходили на виставку картин.
Галерея-спеціальне приміщення, художній музей, в якому розміщені для огляду твори мистецтва.
Вчора обдивився акваріум і зоологічний сад, а сьогодні Новий музей і Національну галерею.
Експонат- предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.
Музей- культурно-освітній та науково- дослідний заклад, що збирає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної й духовної культури.
Музей Шевченка став однією з найдорожчих культурних пам'яток для нашого народу.
Сцена-спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і таке інше.
Весь театральний зал і вся сцена прикрашені були багато й щедро квітами.
Театр- приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.
В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр.
1. На зустрічі ми вирішили поставити усі крапки над і.
2. Моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер.
3. У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці.
4. Ніхто його не тягнув за язик.
5. Зверху я бачила місто як на ладоні.
6. Ми зустрілися віч на віч.
7. Від новин у мене голова йде обертом.
8. Він зник, як крізь землю провалився
я навела вісім речень, а ти будь-які три обери, які тобі до вподоби. В кожному з них присутні стійкі словосполучення(в моєму випадку це фразеологізми)
Кажуть: коли падає з неба зірка — хтось умирає. То неправда. Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина.Сумно зірці самотою мандрувати в небесній пустелі. Дивиться вона згори на бурхливе життя землі, на заквітчані луки, густі ліси, на зграї птахів, що злітають до хмар, на дітей, котрі бавляться в пісочку біля рік та озер, і мріє стати людиною.Прагнення народитися буває таким потужним, що перемагає тяжіння неба. Тоді зірка падає. І відразу десь закричить, заплаче дитя, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця. Отже, людське немовля отримує небесну душу, і та душа вічно прагнутиме до зірок, бо зіркою є невгамовне людське серце.Одного разу позаздрив людям син Цариці Ночі. Закортіло і йому отримати зоряну душу. Але як те зробити? Адже зірка сама має вибирати для себе нове життя[І звернувся він до прекрасної Білої Зорі. Каже:- Хочу мати зоряну душу, як люди. Що для цього требазробити?- Небезпечне бажання,— всміхнулася Зірка.— Тільки коханогозірка опромінює й дарує життя радісне, а нелюбому — судилисьсмуток, безодня жадань, пристрастей і навіть вбивство!- А як дізнатися —любить чи не любить? — вигукнув синЦариці Ночі.- Поміркуй! - загадково відповіли Зірка,Причаївся в пітьмі син Цариці Ночі, невідступне дивлячись на Білу Зірку. Міркує: любить — не любить? Боявся на щось зважитись. Та ось помітив він, що Зірка почала міняти барви, захвилювалася. Цариця Ночі прошепотіла синові, що Біла Зірка незабаром упаде з неба: незабаром народиться досі небачене немовля, котре вона полюбила.І тоді зважився темний принц на злочин. Він створив із мороку та нічних туманів подобу дитини, а справжню вбив. Замислив хитрощами оволодіти Білою Зіркою, коли вона впаде для земного життя.I ось упала Зірка, прокресливши полум'яну стежину в небес¬ному дивоколі. Але торкнувшись несправжньої дитини, не ввійшла в неї: не було там вогнища любові.Кинувся принц Ночі до засмученої Зірки, хотів схотіти її, та вона розсипалася сріблястими іскрами по луках та полях, перетворившись на дивні квіти-ромашки, бо не могла вже вернутися до рідного неба.Заревів від шаленства син Ночі, обернувся на скажений вихор, почав обривати пелюстки квітів, запитуючи:- Любить — не любить! Любить - не любить!Падають пелюстки на землю, а квітка все мовчить. Хтось із людей підслухав ті слова сина Ночі і теж почав запитувати у ромашки — чи любить вона?Та хіба про це питають ?<span>Кажуть ЛЮДИ, що настане пора, коли </span>ромашка<span> знову перетвориться в Білу Зірочку. Коли? Це станеться тоді, коли ще раз народиться той самий незвичайний хлопчик, убитий сином Цариці Ночі.</span>