Бути хитрим як лисиця а злим як вовк.
1) <span>Тече вода з-під явора, яром на долину </span>(Т. Шевченко)<span>
2) </span>Виходить з дому Гриць Комар гуляти після школи (М. Пригара)
3) Листя з суму жовтіє, а деяке з туги кривиться (Остап Вишня)
4) <span>Весело проходить свято при щасті, при достатках, а коли горе на душу налягло, коли туга за серце кусає — тоді свято не в свято </span><span>(Панас Мирний)
5) </span>Опівночі падатиму рясною росою <span>(Т. Шевченко)</span>
- Привіт.
- Привіт.
- Скажи, а чому ти зі мною спілкуєшся?
- Ти дуже цікава людина та дотримуєшся культури мовлення.
- Ти теж. Мене дуже приваблюють люди, які дотримуються певних етичних правил у своєму спілкуванні.
- А як ти розумієш вислів "культура мовлення"?
- Ну, це сукупність якостей, до я ких належать : точність, зрозумілість, виразність, правильність...
- Так, а ще - чистота мови, багатство та різноманітність.
- А який співрозмовник для тебе найкращий, він повинен дотримуватися лише культури мовлення?
- Ні, ще - культури поведінки.
- Так, я згодна з тобою. Це теж дуже важливо.
- Культура спілкування формується багатьма поколіннями.
- Тому кожен повинен не лише зберігти, а й примножити спадщину предків.
<span>Одного дня тихе болото ніби хтось збурив.
Усі його мешканці гомоніли, лементували, галасували, доводили одні
одним, хто на що здатен.</span>
— Скрекеке! — розпиналася жаба, — я найкраще співаю, мене все болото слухає. Я найкраще стрибаю, я найшвидше бігаю!
— Чекай-но, — хитнула чубатою головою чапля, — а чи постоїш ти на одній нозі так, як я?
— Бу-гу! — зареготав бугай. — артистка знайшлася! Ось коли я співаю, аж шибки в селі деренчать.
— Деренчать, коли я співаю, — обурився деркач, — хіба ти так умієш?
— Всі знають, що найкраще співаю я! Квік! Квік! — випхнув пихато груди кулик.
Тоненька очеретинка слухала всі ті розмови і все нижче схилялася до води.
— А ти чого мовчиш? — запитав її вітер.
Бо я нічого не вмію робити.
— Таке скажеш, — засміявся вітер, — кожен щось вміє, тільки треба те вміння розбудити.
<span>О диво! Тоненька очеретинка ожила, заспівала. Та такою була її
пісня, що всі мешканці болота заслухалися. А вітер полетів далі, бо
мусив скрізь побувати, всім допомогти повірити в себе.</span>
