Чи можна пробачити зраду? Цим питанням задаються багато, але не у всіх є на нього відповідь. Я вважаю, що зраду можна пробачити, адже це один з найважчих ударів в житті, тому що зраджують нас улюблені й дорогі нам люди. Коли людина полюбила кого-то, він зробив моральний вибір, відкинув інші варіанти і повністю віддав себе любові. Отримавши у відповідь зраду, у нього залишається гіркий осад і порожнеча в душі. Людина вже не може пробачити того, хто зрадив і знищив їх любов.
Навіть від гарних слів може бути погано, якщо ці слова є брехнею або сказані не від душі, іронічно.
<span>Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника.Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?.Особлива форма,закінчення на но,то.</span><span>Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид — доконаний або недоконаний та час — теперішній або минулий.</span>Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте: планувати — планований (недоконаний вид), запланувати — запланований (доконаний вид).Час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує, — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час).<span>Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами (підкреслений, підкреслена), числами (підкреслені — множина), відмінками (Н.: почорнілий; P.: почорнілого; Д.: почорнілому і т. д.); залежить від іменника (порівняйте: жовте листя; пожовтіле листя); у реченні виконує роль означення або присудка (Неподалік чорніє щойно зоране поле. Поле зоране вчасно.).</span><span>На відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. Порівняйте: тихий куток — стихаючий гомін; біла стіна — побілена стіна.</span>
Хлопці вирішили допомогти бабусі скопати город, аж раптом у землі вони знайшли скарб.Спочатку хлопці не могли повірити своєму щастю і продовжували викопувати скарб ще швидше. Коли вони дісталися до дна, вони побачили зовсім маленький ящичок з замком. Хлопці дуже засмутилися, адже вони не знали як відкрити скарб. І вони вирішили на допомогу покликати бабусю. Коли бабуся прийшла на город, вона дуже зраділа, що хлопці викопали їй таку велику яму, адже їй така і потрібна була. Але коли вона дізналася, що вони знайшли, вона дуже здивувалася. Їй теж було цікаво, що всередині і тому вона взяла коробку і попрямувала до свого сарай, щоб відкрити її. Хлопці пішли за нею. Бабуся дуже довго намагалася відкрити коробку, і нарешті у неї це вийшло. Вони все стривожено чекали відкриття скарбу, вони хвилювалися і раділи одночасно. Коли коробка відкрилася, хлопчаки прокинулися. Насправді це був сон. Вони засмутилися, але все ж вирішили допомогти бабусі.
1)Нема на світі другої України, немає другого Дніпра.
<span>2)Україна одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів. </span>
<span>3)Наша слава – Українська держава. </span>
<span>4)На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша. </span>
<span>5)Всюди на світі добре, а вдома найкраще. </span>
<span>6)Людина без Вітчизни як соловей без пісні. </span>
<span>7)Людина без рідної землі, як соловей без гнізда. </span>
<span>8)Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини? </span>
<span>9)Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти. </span>
<span>10)Грудка рідної землі дорожча за золото. </span>