Коли Климко и Зульфат прийняли до себе вчительку
Коли Клим вирушив по силь
Смерть Климка
Мне тож надо
я не знаю я не читал
незгасаюча навічна вічна Несгораема
Ходиш мiж людьми, як мiж вовками. Одно - стережешся. Скрiзь настороженi вуха, скрiзь простягннi руки. Бiдний в убогого тягне сорочку iз плоту, сусiд в сусiда, батько у сина.
"Мiж людьми, як мiж вовками".
Признаюсь - заздрю планетам: вони мають свої орбiти, i нiщо не стає їм на їхнiй дорозi.
Людей їдять пранцi, нужда, горiлка, а вони в темнотi жеруть один одного.
Тому що їх пересказує народ (може скорочувати або щось додавати)