Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п'є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення.
<span>Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя: </span>
<span>... моторний, </span>
<span>Ласкавий, гарний і проворний, </span>
<span>І гострий, як на бритві сталь. </span>
<span>І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська: </span>
<span>Еней один не роздягався, </span>
<span>Еней один за всіх не спав; </span>
<span>Він думав, мислив, умудрявся... </span>
<span>В бою Еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. Це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру. </span>
Ответ:Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника. Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «…Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече"
Объяснение:
Да, это баллада. Есть ещё какие нибудь вопросы?
<span>Усердия, много, а ума мало. <span>(Человек, его качества, Усердие) 2)</span></span><span>Усердие не по разуму. <span>(Усердие)3)</span></span><span>Бывает, что усердие превозмогает и рассудок. <span>(Усердие)4)</span></span><span>Ворочает, как лошадь. <span>(Усердие) 5)</span></span><span>Без усилий нет успеха. <span>(Усердие)6) </span></span><span>Без усилия ничего не бывает. <span>(Усердие)7)</span></span><span>Из кожи лезет вон. <span>(Усердие)</span></span>
Велика панда (бамбуковий ведмідь) — ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких, як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Живляться панди різними рослинами і найперше — молодими пагонами бамбука, які вони розгризають міцними щелепами.
<span>Велика панда — це вимираючий вид, головною загрозою її виживанню є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності як в неволі, так і в дикій природі. Вважають, що близько 1600 панд досі проживають у дикій природі.</span>