42 страница вродибы там есть ответы 1 студенту 2 соловью удачи тебе
Ответ:
Цитатный план о Дине.
Объяснение:
1.Появление Дины
" <em>Прибежала девочка, тоненькая, худенькая, лет тринадцати и лицом на чёрного похожа. Видно, что дочь. Тоже глаза чёрные, светлые и лицом красивая. "</em>
2. Веление Дине
<em>" Велел ей что-то отец. Убежала и опять пришла, принесла кувшинчик жестяной." </em>
<em>3. </em>Дина увидала куклу
<em>" Слепил Жилин раз куклу, с носом с руками, с ногами и в татарской рубахе, и поставил куклу на крышу. Хозяйская дочь Динка увидала куклу, позвала татарок. Подбежала Дина, оглянулась, схватила куклу и убежала."</em>
Дальше всё по тому же принципу!
главная мысль этого рассказа. " Купите велосипед. Не пожалеете, если останетесь живы. "
Существует множество книг: учебники, справочники, художественная литература. Книга Ч это источник знаний. Из книг мы узнаем много интересного и поучительного. Есть древние книги, которые были найдены археологами. Такие книги являются ценными, особенно для историков. Их нужно беречь, чтобы люди в будущем могли узнать свою историю, культуру, литературу. Книга может быть и развлечением. я очень люблю сказки и фантастические рассказы. С книгами надо обращаться очень аккуратно: не рвать, не загибать листы, а пользоваться закладкой, не писать на книжных листах ручкой. Пометки надо делать карандашом, а затем стирать их, чтобы они не мешали другим читателям. Картон и бумагу делают из дерева. Если мы будем беречь книги, то сохраним леса и красоту нашей Земли. Книги полезны и необходимы человеку. Их нужно беречь, чтобы большее количество людей смогло ими воспользоваться.
Ответ:
Сивою давниною віє зі сторінок повісті І. Франка "Захар Беркут". Перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. Головне для них – це інтереси громади. Живуть вони в глухому селищі Тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – Захар Беркут.
Сивий старець, "мов стародавній дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". Для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. Громада важила для нього дуже багато. Усе життя він допомагав, чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). Ще молодим Беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. Але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". Тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. І відтоді Захар Беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. Незважаючи на свій вік, Захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим".
