<span>Наступила Зима, сніжинки
кружляли в повітрі та
розгойдувались вітром. Вулиці та
будинки вкрились снігом, а з
дахів звисали льодяні бурульки.
На вікнах домів та вітринах
магазинів мороз малював свої
крижані шедеври.
Дітям зима подарувала високі
крижані горки, з яких вони так
люблять спускатися на санках та
льодяні плаци, для тих, хто
любить кататися на ковзанах.
Діти вибігли на вулицю, хто сам,
бо уже дорослий, а хто з
батьками або дідусем з бабусею.
Усі були задоволені, а особливо
діти.
</span>
Розбір членів речення. Речення складається із 5 частин
1: Варвара - підмет, напружено - обставина, прислухалась - присудок,
2: хоч - (сполучник не виступає членом речення), їй - підмет, і - (сполучник не виступає членом речення), було - присудок, чути - присудок, розмову - додаток, людей - додаток,
3: які - (сполучник не виступає членом речення), не - (частка не виступає членом речення), знають - присудок,
4: що - сполучник не виступає членом речення, їх - підмет, слухають - присудок, і - сполучник не виступає членом речення, навпаки - обставина, не - частка не виступає членом речення, хочуть - присудок,
5: щоб - сполучник членом речення не виступає, хтось - підмет, їх - додаток, чув - присудок
Речення складне, сполучникове, складнопідрядне означальне(які), з"ясувальне(що,щоб), допустове (хоч), неокличне, розповідне, складається із 5 частин
1 частина - двоскладне, повне, поширене, неускладнене
2 частина - двоскладне, неповне, поширене, неускладнене
3 частина - односкладне, неозначено - особове, непоширене, неповне, неускладнене
4 частина - односкладне, неозначено-особове, поширене, неповне, ускладнене однорідними присудками
5 частина - двоскладне, поширене, неповне, неускладнене
Я зрозумів осьречення
яі батьки насолоджувалися дивовижною подорожжю
«Людина — це звучить гордо!», «Будь людиною» — і в повсякденному житті, і в художніх творах багатьох авторів ми часто чуємо ці словосполучення.<span>УЛюдина впродовж усього життя повинна постійно розвиватися. Це необхідно для того, щоб бути корисним суспільству, щоб заслужити пошану старших і друзів. Починається цей розвиток у школі, а перші люди, з яких ми беремо приклад, — це наші вчителі. Немає на світі людини, яка б могла сердитися на природу, що вона її обділила, кожен із нас отримує широкий діапазон задатків. Тому людина може оволодіти будь-якою справою, але тільки визначивши свої схильності до якогось певного заняття, вивчаючи його в школі, можна добитися в житті справжнього успіху, а це вже великий крок до становлення особистості. першу чергу, бути людиною означає вміння жити серед інших людей. Що б ви не робили у своєму житті, завжди необхідно пам’ятати, що ви живете на світі не одні. Вас оточують люди. І потрібно поводитися так, щоб їм було легко і приємно поряд з вами. </span>
Мій друг зі школи, Влад, захворів. Він відмінник, тому я вирішив подзвонити йому і розповісти домашнє завдання.
-Привіт! Як в тебе справи? Як себе почуваєш? - одразу запитав я.
-Привіт. Не дуже добре себе почуваю. В мене висока температура і лікарі виписали багато ліків, - відповів він з хрипом у голосі.
-Усе так погано? Чим ти захворів? А як твоя бабуся? Справляється? - закидав я його запитаннями.
-Ні. Мені вже краще у порівнянні з минулими днями.Проте, дякую за турботу. Бабуся справляться.Шкода, що мої батьки поїхали так невчасно.Про хворобу. В мене запалення легенів. Проте, як я вже казав, мені вже краще, - його голос був майже спокійним, але я знав, що він намагається мене заспокоїти.
-Тобі потрібна допомога? Може, я для чогось у пригоді стану? За ліками сходити чи просто для розмови? - запитав я, починаючи хвилюватись.
-Ні, мені нічого не потрібно, - відповів він. Він ніколи не вмів обманювати. Я довго мовчав у слухавку, а потім сказав:
-Влад, друже, не треба від мене нічого приховувати. Я знаю, що в тебе щось не так. Дозволь мені допомогти тобі, - сказав я.
-Я знав, що від тебе нічого не приховаєш, - відповів він стомлено, - Проте це дуже добре. Я буду дуже вдячний тобі за допомогу. Та й від дружньої розмови, я не відмовлюся. Проте для тебе це не буде важким тягарем?
-Знову ти за своє? Для чого ж ще потрібні друзі? Я буду в тебе через пів години. Вибач, скоріше не вийде. Мені довго до тебе добиратися, - говорив я йому, вже починаючи збиратись.
-Добре. Я чекаю на тебе, - наостанок відповів він.
Отак, закінчилася моя розмова з ним.
