Надворі смеркало. Мене морозило. Раптом усе стихло. За вікном вечоріє. Мені не сидиться на місці. Всі дороги замело. Туманом вкрило поле. З городів запахло чорнобривцями.
Ответ:
Замовляння та колискові пісні мають такі спільні риси:
колискові пісні і замовляння виникли в період, коли відбувся остаточний перехід від мисливства до землеробства, коли матріархат прийшов на зміну патріархату, коли жінка вшановувалася як символ родючості;
колискова пісня має таку ж магічну функцію, що й замовляння, — привернути певну якість чи дію, свідченням чого є словесні формули побажання дитині;
і в замовляннях, і в колискових піснях персонажами виступають магічні істоти (Сон-Дрімота, «спання»), тотемні тварини (гуси, кіт, чайка, зозуля);
як і в замовляннях, так і в колискових піснях мова звернена до всього білого Світу: пташок, котика, калини, берези, вітру;
в обох жанрах оповідь розгортається за аналогією, бажане повинно стати дійсністю, слово — ділом;
інтонаційно-ритмічна будова колискових пісень подібна до інтонаційно-ритмічної будови замовлянь.
<span>Дієслово- це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з предметом? у якому стані він перебуває?(ходив, співатиме, займатися, буду їсти, заробляю).</span><span>У реченні дієслово найчастіше виконує функції присудка або частини складеного присудка (вінрозповів все, що знав; ніч здавалася днем).</span>Дієслово може означати:<span>процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);</span><span>процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);</span><span>конкретну фізичну дію (йти, будувати, вчитися);</span><span>переміщення у просторі (бігти, їхати, йти);</span><span>сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);</span><span>бажання (воліти, хотіти, бажати);</span><span>стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);</span><span>ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);</span><span>зміни (розквітати, старіти, молодіти).</span>СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА<span>У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметникабсолютна- означення).</span><span>Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).</span>РОЗРЯДИ ДІЄСЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМДієслова поділяються на:<span><span>1.перехідні- неперехідні</span><span>2.<span>як окремий розряд серед неперехідих дієслів- зворотні дієслова</span></span></span>
1.Мені сьогодні наснився солодкий сон.
2. Після теплого місяця серпень прийшла осінь.
1.перевірне між і чергується з е
2. але ти ж не скажеш мИжа