Вид на Дніпро . Світлий сонячний день. Перед нами відкривається казковий краєвид з високої кручі над рікою. Дніпро спокійно і величаво несе свої води у Чорне море. На обріїї він непомітно зливається з небом.
На передньому плані ми бачимо високий правий берег ріки. Протоптаною доріжкою, мабуть, часто ходять люди, милуються красою Дніпра. Стежку затіняє висока сосна. Своїм корінням вона утримує кручу, яка ніби нависає над піщаною смугою, від зсуву.
На другому плані ми бачимо найбільшу ріку України. Вона широка і велична, сильна і красива.
Там, де плесо темно-фіолетове, велика глибина. Пологий лівий берег виступає зеленою плямою.
Темні барви поступово прозорішають. Так плавно зливається вода з світло-блакитною барвою неба. Це створює враження безконечності простору, нескінченності ріки. Яка краса!
Ответ: він би став банкіром і допомагав людям
Объяснение:
Потому что ему вернули его сестру , и освободили Козака
Климко розплющив очі , перше ,що він побачив перед собою, - схвильоване обличчя свого друга Зульфата, який стояв над ним.
- Нарешті оклигався! Майже два дні без памяті був, а я весь цей час місця собі не знаходив, переїхав до тебе. Головне знаєш, що - тебе урятувала сіль, куля , якою в тебе вистрілили потрапила у мішок з сіллю, а ти залишився живий, тільки оглушило бідолаху.
- Справді?- невірячи словам друга перепитав пересохлими губами Климко.
- Авжеж, якщо б ні ми з тобою зараз не розмовляли.Ну не будемо про погане, ось ти одужаєш і все стане на свої місця, аби тільки війна скінчилася!