<span>Серед
жіночих образів, створених літературою давньої Русі, дружина
новгород-сіверського князя Ярославна посідає особливе місце.
Образ
її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, яка послала захищати
рідну землю від ворога, що загрожував усім і кожному.
Це
водночас і глибоко ліричний образ жінки, втілення подружньої вірності,
моральної чистоти. Вкарбовується в пам’ять юна постать в Путивлі на забралі;
вся вона — жіноче чекання й тривога, вболівання і скорбота.
Як
відомо, література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя, і Ярославна
— це історична особа, але разом з тим вона — художній образ, створений автором
«Слова…».
Ярославна
постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить
свого чоловіка-воїна, свою батьківщину.
<span>Образ Ярославни належить
до найблагородніших і найдовершеніших жіночих образів у світовій літературі.
Великі людські почуття тонко підмічені і відтворені автором «Слова», витримали
випробування часом. Пройшовши крізь віки, Ярославна хвилює і сучасного читача
своєю моральною силою, благородством і чистотою.</span></span>
Тарас Шевченко коли ще лишень народився його спіткала тяшка доля.В нього швидко померла мама бо була хвора.Його тато найшов мачуху.Тарас любив малювати і писати вірші.Але його мачуха не дозволяла цього робити.І жорстоко карала.Тарас не слухав її і ховався за кущем і малював і писав вірші.Він не злякався.Помер батько.Мачуха його вигнала.
Ось така тяжка Тарасова доля.
Софіяголовна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому.
А стих пойдет?)
Я уселась и сижу,
И гулять не выхожу,
Телевизор не включаю,
Отказалась я от чая,
Не хочу ни есть, ни спать -
Буду бабушку я ждать!
Почему же не пришла,
Может, срочные дела?
Может быть, она устала,
Прилегла и захворала?
Кто же даст больной таблетки,
Кроме добренькой соседки?
Может, помощь ей нужна,
Ведь живет она одна?
Все! Решила! Побегу,
Я сама ей помогу!
Вдруг, я слышу: тук- тук- тук!
Это в дверь бабулин стук!
Здравствуй, милая моя,
Обниму ее, любя!
Знает пусть весь белый свет,
Что родней бабули нет!