Мого брата звать ..... . У нево...... цвет волос и ..... глаза. Он учитса в школе и маэт хорошые оценкы,всегда красив.
Синтаксичний
розбір речення
<em>Члени речення:</em>
<span>З багатьох(_ _) античних(~~) міфів(_ _) на мене(_ _) чи не найбільше(~~) враження справляв(═) <u>міф</u>
про людинолюбця Прометея(~~), <u>який</u>ніби вкрав(═) у богів(_ _) вогонь(_ _), <em>щоб</em>передати(═) його(_ _) людям(_ _), <em>і</em><u>міф</u> про Ікара(~~),
|<em>першу людину</em>|(~~),
<u>що</u>знялася на крилах(═) у небо(_._).</span>
Граматичні основи:
1) підмети: <u>міф</u> (і) <u>міф</u>;
<span> присудок: справляв враження;
</span>
2) підмет: <u>який</u>;
присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
<span> присудок: передати;
</span> 4) підмет: <u>що</u>;
присудок: знялася на
крилах.
Другорядні члени речення:
<span><span>-
</span>додатки: <em>з багатьох
міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям</em>;
</span> <span><span>- </span>означення: <em>античних,
найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;</em>
</span><span><span>-
</span>прикладка: |<em>першу людину</em>|(~~);</span>
<span><span>-
</span><span>обставина: <em>у небо</em>. </span></span>
<span>
1[З багатьох античних міфів на мене чи не
найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(<u>який</u> ніби вкрав у
богів вогонь), 3(<em>щоб</em> передати його людям), <em>і</em> міф про Ікара, |<em>першу людину</em>|], 4(<u>що</u> знялася на крилах у небо).</span>
<span>
Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).</span>
<span>* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати
всередині—)
</span><span> с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
</span><span> |~~|
- відокремлена прикладка
</span>__
Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та
паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні:
2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне
безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та
відокремленою прикладкою.
<span> </span>
Іванко походжає то туди, то сюди.
Скупий - бідний, а щедрий - багатий.
Лінь погубить, а праця верне сил
АНТИНО́МІЇ – «(грец. antinоmіa) – протилежні начала, внутрішні суперечності мови, боротьба між якими приводить до її змін
АРХАЇ́ЗМ – «(від грец. άρχάίος – стародавній) – мовна одиниця, що на даному етапі є застарілою в мові або зовсім вийшла із загального вжитку. Відповідно до мовного рівня розрізняють: а) лексичні А. (див. застарі́лі слова́); б) фразеологічні
ВАРВАРИ́ЗМ – «(гр. barbarismos – властивий іноземцеві) – «іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаними, не відповідають нормам даної мови, зберігаючи своє національно-конотативне забарвлення.
ВЛА́СНЕ ЛЕКСИ́ЧНІ ДІАЛЕКТИ́ЗМИ – «слова, що позначають поняття, яким у літературній мові відповідають інші лексичні одиниці, з іншим планом вираження.
ГІДРОНІ́МІЯ – «сукупність гідронімів на певній території, напр.,
ДИТЯ́ЧА ЛЕ́КСИКА – «слово, характерне для мови дітей раннього віку, утворене за допомогою деформації звичайних слів або звуконаслідування, альтерації.
ЖАРГО́Н – «(франц. jargon, первісно – пташина мова, цвірінькання, незрозуміла мова, від галло-романського garrire – базікати) – один із різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови.
ЗАПЕРЕ́ЧНІ СЛОВА́ – «слова, що виражають заперечення, до них належать частки не, ні, ані, які передають заперечення, займенники і прислівники ніхто, ніщо, ніякий, ніде, ніколи, нікуди, аніскільки, анітрохи.
ЗАПОЗИ́ЧЕННЯ – «звук, морфема, слово або його окреме значення, фразеологізм, синтаксична конструкція, перенесені з однієї мови в іншу, а також сам процес подібного перенесення.
КОНТЕ́КСТ – «(лат. contektus – поєднання, зв’язок) – мовне оточення або ситуація, в яких уживається лінгвістична одиниця. К. не зводиться лише до безпосереднього мовного оточення і не може розглядатися поза такими факторами, як мовленнєва ситуація, культурно-історичний чинник тощо, які істотно впливають на розуміння мовної одиниці.
